Так вийшло, що мій друг є власником непоганого бізнесу, але нікому це не афішує (велосипед, майка, рюкзачок, джінси - в цьому весь він). У школі, де вчиться його донька, група батьків вирішила поміняти в класі парти. До слова, вони були в нормальному стані, приблизно пік №1.

Але захотілося нові. Після обговорень батьки розділилися на дві нерівні групи: ті, хто міг скинутися, і 7 чоловік відмовилися (банально немає зайвих грошей). Їх поставили перед фактом, що їхні діти будуть сидіти за старими партами. Коли мій друг запропонував скинутися трохи більше і купити парти на всіх, то батьки покрутили пальцем біля скроні (типу "чому ми повинні за когось платити, немає грошей - нехай сидять за старими партами").

У підсумку він взагалі відмовився скидатися. На його доводи, що це призведе до розколу класу на "бідних" і "багатих", його послали мало не відкритим текстом.

Настав день Х. У клас завезли нові парти. Приблизно пік №2.

Чотири старі парти посунули в один кут, там утворилося типу гетто з учнів "жебраків". Мамашки сяяли. Коли мій друг запитав їх, чи не нагадує їм це сюжет з Нашої Раші про платного і безкоштовного пацієнта, отримав відповідь: "Ненуачо !? Можемо собі дозволити!"

Це тривало рівно 1 день. На наступний день коли всі прийшли в школу, виявили на місці старих парт нові. Приблизно пік №3, плюс дитячі стільці.

Так ось. Зараз ці "яжмами" бігають і кричать, що це є дискримінація, що їхніх дітей принижують і що все повинно бути однаково. Друг дивиться на них і рже.

На запитання одного з татусів "Нахрена ти це зробив?", Він відповів: "Вважай, що це був соціальний експеримент. І взагалі, ви ж самі хотіли, щоб у однієї частини дітей парти були краще, ніж у інших, ось і вийшло по-вашому!".