ОП сама здорова?

О, школьники на двач подтянулись, до завтра, посоны.

>>151081611
волне. справка есть.

Сажи шлюхе

>>151081594 (OP)
>Я имею ведь полное право общаться где, с кем и о чем хочу!
А другие имеют полное право облить тебя помоями, шмара.
Где захотят и перед кем захотят.

>>151081639
виртуально силой магии

>>151081594 (OP)
На самом деле ОП и есть тот кун и решил обосрать свою шкуру на сосаке.

>>151081661
Отклеилась

>>151081662
не, он повсратее еще будет..

>>151081594 (OP)
Во первых, поузнавать у окружающих, как кто к нему относится, может быть он только тебе кажется больным (нет, не надо спрашивать у своизх подруг, которые скажут что угодно, кроме правды), тогда хватит просто спокойного разговора с ним, а не издевательства над парнишкой, который просто не понимает тебя в чём-то.
А вообще ты, как участник Ваших отношений, могла бы не отгораживаться от ответственности и попробовать помочь больному человеку, хотя бы из материнского инстинкта, который у тебя, в любом случае, есть.

>>151081676
>>151081676

>>151081594 (OP)
Иди на хуй, шлюха ебаная.

Анон, как бороться с лжесвидетельством и вредительством?

>>151081594 (OP)
>Видит мой тред - сагает его
Ну если ты палишь своё ебло на анонимной борде - то он всё правильно делает.

А вот и я. Иди нахуй, шлюха, пока не сдеанонил полностью

>>151081720
Хуясе клитор. С супом пили.

>>151081697
Блядьс! Каждый раз проигрываю с этих скринов как ебанутый.

>>151081727
Тебе смешно, а мне обидно. Это единственное место, где я могу высказаться и поговорить. А чмо это вечно лезет и вмешивается.

Какая же ты мразь, господи. Кидала. Гниль просто.
Доверился тебе, думал, вместе будем трудности преодолевать, а ты, шлюха, кинула, как узнала, что не все так гладко и самой тоже что-то отдавать надо, а не только получать, бесчеловечная мразь!
Ей Ероху подавай, который все за нее делать будет, а если тот приболеет, она просто пустится нового искать. Такой человек - эгоистка и приспособленка.

>>151081738
Оля, ну иди ты в пизду. Все что было между нами было просто фарсом.

>>151081603
>>151081727
Какой-то вялый самоподдув.

>>151081738
педрила, че за херня тут

>>151081763
А может ты даёшь ему повод, или как-то оскорбила его? Может ты как-то спровоцировала такое отношение к себе? Может его кто-то настраивает против тебя?
>>151081695-кун

ГОНИТЕ НАХУЙ ШЛЮХУ ХОХЛОТЯН ЭТУ !
САЖИ МРАЗИ !

>>151081796
Опять отклеилась?

>>151081773
Неудачная пародия. У моего любимого речь смешана и хаотична в результате патологических изменений в коре головного мозга.

>>151081773
Вообще-то, дружок, как мужчина женщину положит, так она и будет лежать. ты самец, лидер, ведёшь свою самку к светлому будущему или ведёшь одинокий образ жизни до становления или смерти. Что ещё тебе не понятно?

>>151081594 (OP)
>>151081804
спасибо родной, тупая шкура в край ахуела уже.

сажи

>>151081809
Есть справки, анализы? Или тебе подруга по форме его носа нагадала?

>>151081796
вот опять даун вылез

>>151081834
Симптомы на лицо. долго перечислять.

>>151081831
>>151081824
>>151081804
>>151081738
и ради этого пиздолисы готовы избавиться от самоуважения

>>151081835
Вот зачем так писать? ты разве не понимаешь, что это подстёгивает его?

Аноны, дайте совет. Его угрозы бредовые снова начинаются. Каждые 10 минут! Помогите!

>>151081843
Ну а как тогда тебе помочь можно?

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна. Докладніше — на сторінці Піхва.

Жіноча піхва, вагіна (лат. vagina, грец. κόλπος) — внутрішній статевий орган жінки, який бере участь у процесі злягання, при пологах є частиною пологового каналу. Являє собою м'язову еластичну трубку 8–12 см завдовжки, діаметром 2–3 см (у дорослих), яка верхнім кінцем охоплює шийку матки, а нижнім відкривається у статеву щілину.

>>151081818
Ну это не женщина, а кусок дерева какой-то.
В нормальных парах люди бок о бок друг с другом идут, а не один другого тащит, как у быдла заведено.
>>151081804
Что это? Ее ранили?

>>151081628
>Сажи шлюхе

ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ ОТСОСИ ШКУРА !
Весь двач в ахуе от того, сколько ты МРАЗЬ НЕРВОВ САНЬКУ ПОТРЕПАЛА ! Ещё смеешь тварь тут выёбываться и треды создавать!

ГОНИТЕ ШКУРУ ОТСЮДА! АВЕ ЛЕГИОН !

тимологія

Термін «піхва» є калькою з лат. vagina, яке мало два значення: «піхви», «футляр для меча» (первісне) і «жіночий статевий орган» (пізніше). Слово «піхва» («піхви» — в однині) стало українським науково-медичним терміном. Так само утворений і аналогічний термін у російській та болгарській мовах — «влагалище» (від стцерк.-слов. влагалище — «піхви», «місткість», «вмістище»), і словен. nóžnica (за тим же зразком). Схоже з українською звучать назви цього органа у білоруській (похва) і західнослов'янських мовах (пол. pochwa, чеськ. pochva, словац. pošva). Щодо походження цих слів існують різні версії. Згідно з одною з гіпотез, походять від прасл. pošъva («оболонка», «обшивка»), зв'язаним з дієсловом «пошивати», яке змінилось під впливом «поховати»[1]. Пор. також «пішва» («підковдра») і «пошивка» («наволочка»). Можливо, що звідси також походять слова «пахва» і «пах».
Слово «пизда» на новгородській берестяній грамоті

Питомо українська назва піхви — «пизда» — у сучасній мові вважається непристойною. Здавна воно означало не тільки піхву, але й вульву. Це слово відоме всім слов'янським мовам: біл. пізда, рос. пизда, пол. , чеськ. і словац. pizda, хорв. pízda, серб. пизда/pízda (пристойний відповідник для вульви — стидница/stidnica), словен. pizda. Також запозичене у румунську та молдовську мови (pizda/pizdă)[2]. Загальнослов'янське «пизда» споріднене з латис. pīzda (також peža, пристойний відповідник — maksts), лит. pyzda (значення аналогічні слов'янським), давньопруським peisda («сідниці»). Уживане зараз щодо жіночих статевих органів, колись це слово мало інше значення — «сідниці», «гузка» (пор. англійське сленгове fanny у британському варіанті означає «вульва», «піхва», а в американському — «сідниці»). Згідно з етимологією, запропонованою американським лінгвістом Еріком П. Гемпом у 1968 році, прасл. pizda походить через прабалтослов'янське pīˀsdāˀ від пра-і.е. písdeh₂ (утворене з коренів h₁epi — «на», «чим» і sed- — «сидіти»). Буквально: «на чому сидять», «чим сидять»[3][4][5][6][7][8].

Окрім слова «піхва», в українській мові останнім часом широко уживається і слово «вагіна», запозичене з латини. Хоча воно буквально значить «піхва», ним часто неправильно зовуть також і вульву — зовнішні жіночі статеві органи. Незважаючи на те, що це слово — латинське за походженням, самі давні римляни уживали його тільки у значенні «футляр для меча», «піхви», у той час як для позначення жіночих статевих органів (як піхви, так і вульви) у них існували інші слова. Це могли бути як евфемізми: sinus (буквально — «пазуха») і fossa («яма»), так і їхнє пряме позначення — cunnus, яке, припускають, було питомою латинською назвою вульви і піхви[9]. (слово cunnus — чоловічого роду, відома також форма жіночого роду — cunna). Щодо походження цього слова висувалося кілька версій. Воно вважалось вельми непристойним, уживалося у непристойних написах (графіті) і «пріапеях» (соромітних віршиках)[10]. Похідними від нього є непристойні назви жіночого статевого органа у багатьох романських мовах: фр. con, кат. cony, ісп. coño, гал. cona, порт. cona, сард. cunnu, староіт. cunna (у калабрійських говірках слова cunnu and cunna означають «дурень» і «дурна» відповідно; у східнороманських мовах латинське слово не збереглося, будучи витісненим слов'янським pizda/pizdă[2]). Від цього слова походить і термін «кунілінгус».

>>151081871
Санек брешет и брехал, как собака последняя

Опис
Розташування
Розташування піхви і навколишніх органів у черевній порожнині

Піхва являє собою трубку, яка лежить у середині малого таза, у стоячому стані розташована дотично до вертикальної лінії, прямуючи від низу і від переду догори і дозаду. Піхвова трубка майже пряма, з невеличким вигином, опуклість якого повернена дозаду, а увігнутість допереду, проходить через сечостатеву діафрагму. Вхід у піхву (introitus vaginae) починається у присінку піхви — частині вульви. Нагорі піхва обмежена піхвовою частиною матки (роrtio vaginalis uteri), яка видається у її прозір так, що навколо утворюється кільцеподібна заглибина — піхвове склепіння (fornix vaginae), у якому виділяють чотири відділи: передній, задній і два бокових. Задній відділ значно глибший, ніж передній. Попереду піхва межує зі сечівником, від якого відділена уретрально-піхвовою перегородкою (septum urethro-vaginale), а вище — зі сечовим міхуром, відділеним від неї міхурово-піхвовою перегородкою (septum vesico-vaginale). Позаду піхви лежить пряма кишка, яка унизу відділена від неї товщею промежини, а вище прилягає до її задньої стінки, яка входить тут до складу прямокишково-піхвової перегородки (septum recto-vaginale), а нагорі знову відходить від неї. Між піхвою і прямою кишкою тут розташована прямокишково-маткова заглибина очеревини, дно якої знаходиться, у середньому, на межі верхньої чверті задньої піхвової стінки і трьома нижніми чвертями. З боків піхва відділена від кісткових стінок малого таза частково м'язами, частково сполучною тканиною, у якій розташовані судини з нервами.

Піхва — порожнистий орган, який майже безпосередньо сполучається зі зовнішнім середовищем, проте, за звичайних умов вона не містить у собі повітря, при чому передня її стінка впритул прилягає до задньої так, що на поперечному розрізі прозір піхви має вигляд літери Н. Оскільки піхва верхньою частиною задньої стінки межує з порожниною очеревини, вона знаходиться під дією внутрічеревного тиску, який у звичайних станах (стоячому, сидячому, лежачому) — додатний. Якщо надати жінці колінно-ліктьового стану, при якому внутрічеревний тиск стає від'ємним і розкрити піхвовий отвір, тоді повітря увійде до піхви і розтягне її порожнину. Цим прийомом користувалися старі гінекологи під час проведення деяких операцій, наприклад, зі зашивання піхвових свищів[11]. За деяких патологічних умов (нещільно замкнена статева щілина і пониження внутрічеревного тиску) зовнішнє повітря може входити до піхви. При різкій зміні стану і при підвищенні тиску повітря виходить з піхви з шумом, який нагадує вихід газів з кишечника. Ця патологія відома як flatus vaginalis або garrulitas vulvae, її лікування оперативне[12].

>>151081857
Во первых тебе нужно успокоиться.
Во вторых, взять себя в руки и успокоиться.
В третьих, не опускаться до его тона. Эти твои выпады в треде ничего не изменят.
В четвёртых, тебе нужно спокойно с ним пообщяться, без реакции на его тон. Просто выяснить, что ему нужно, раз ты для него такая-сякая.

>>151081871
Твой легион - бомжи с отсохшим мозгом, а не Двач. Отвяжись от меня, мразь!!!

Розміри

Розміри піхви дорослої жінки визначити трудно: вона здатна сильно розтягатися. Зазвичай довжина її передньої стінки 7-8 см, задньої 9-10 см. Ширина ще непостійніша: піхвова трубка вужча у нижньому кінці, у середині розширяється, а на верхньому кінці знову трошки звужується. У збудженому стані розміри збільшуються до 13-19 см, у більшості жінок дорівнюють 15-16 см, що приблизно відповідає довжині збудженого статевого члена.

Унаслідок пологів, особливо стрімких, народження великих дітей, розміри піхви, її еластичність можуть мінятися, а чутливість під час зносин зменшуватися. Довжина може збільшитися на 1-2 см у спокійному стані. У стані збудження — без помітних змін.
Стінка піхви
Слизова оболонка піхви під мікроскопом

Стінка піхви складається з трьох оболонок:

Унутрішньої слизової оболонки (tunica mucosa);
Середньої м'язової оболонки (tunica muscularis);
Зовнішньої сполучнотканинної оболонки (tunica adventitia).

Відкритий піхвовий отвір. Видно слизову піхви зі складками

Усередині піхва вислана слизовою оболонкою, покритою багатошаровим пласким епітелієм, клітини якого містять глікоген. З нього утворюється молочна кислота, яка визначає оптимальні умови існування лактобактерій, так званих піхвових паличок або паличок Дедерлейна (на честь німецького гінеколога А. Дедерлейна[de]). Кисле середовище вмісту піхви і наявність паличок перешкоджають розвиткові патогенних мікробів. Підепітеліальний шар складається з переплітених між собою сполучнотканинних волокон зі значною домішкою еластичної тканини; на поверхні він утворює ясно виражені сосочки. Залоз у слизовій, як правило, нема, але зустрічаються лімфатичні фолікули. Поверхня слизової оболонки нерівна: вона утворює поперечні складки або зморшки (rugae vaginales), особливо виражені у нижніх відділах, на передній і задній стінках, де вони утворюють цілі комплекси або стовпчики (columnae rugarum anterior et posterior). Columna anterior під самим сечівником утворює кілеподібний виступ — carina urethralis.

Ззовні від слизової лежить м'язова оболонка (tunica muscularis), у якій переважають подовжні гладкі м'язові пучки, що наверху переходять у мускулатуру шийки матки. Втім, зустрічаються циркулярні пучки, що дає підставу розрізнювати у м'язовій оболонці два шари: унутрішній циркулярний і зовнішній подовжній. У нижній частині піхвової трубки, де вона проходить через отвір у тазовому дні (hiatus genitalis), до гладких м'язів приєднуються поперечносмугасті з різноманітних м'язових шарів тазового дна.

Найбільш зовнішня оболонка стінок піхви — сполучнотканинна (tunica adventitia). Вона складається з сполучної тканини, місцями щільної, а місцями, особливо у верхній частині піхвової трубки, позаду і по боках — пухкої (паравагінальної клітковини).

Загальна товщина піхвових стінок у різних відділах неоднакова, зазвичай три міліметри. У товщі бокових відділів піхвових стінок, особливо в області бокового склепіння, можна іноді виявити рештки Вольфових каналів (про них див. «Розвиток») у вигляді невеличких порожнин різноманітної форми, висланих одношаровим або багатошаровим епітелієм. Ці порожнини іноді стають вихідними пунктами розвитку піхвових кіст[13].

Кровопостачання

Артеріальною кров'ю піхва забезпечується: у верхній своїй частині — з шийково-піхвової гілки маткової артерії (ramus cervico-vaginalis arteria uterinae), у середній — з гілок нижньої міхурової артерії (arteria vesicalis inferior), нижня частина отримує кров з середньої гемороїдальної (arteria haemorrhoidalis media) і внутрішньої соромітної (arteria pudenda interna) артерій. Піхвові стінки дуже багаті на венозні судини, які утворюють там цілі сплетіння. Лімфатичні шляхи з нижньої третини піхви йдуть разом з лімфатичними шляхами зовнішніх статевих органів до пахових залоз. З верхніх двох третин вони йдуть разом з лімфатичними шляхами маткової шийки і нижньої частини тіла матки, які розташовані у нижніх частинах маткових зв'язок, і вливаються у залози, що лежать біля бокової стінки таза (підчеревні, здухвинні, бокові крижеві)[13].
Іннервація

Нерви піхви, подібно нервам матки і найближчих до неї відтинків маткових труб, виходять з цервікального нервового сплетіння Франкенгейзера, при чому серед них є як симпатичні, так і спінальні. У товщі піхвової стінки між подовжнім і циркулярним м'язовими шарами знаходиться нервове сплетіння з м'якушевих і безм'якушевих нервових волокон; безм'якушеві волокна, відходячи від цього сплетіння, проникають у товщу м'язових шарів і утворюють, у свою чергу, густі сплетіння на поверхні м'язових пучків. Звідси також відходять гілки, що забезпечують кінцевими руховими апаратами м'язові клітини. У слизовій оболонці знаходяться кінцеві нервові тільця (колби Краузе) різноманітних типів[13].

Мікрофлора
Лактобактерії навколо клітин піхвового епітелію

Докладніше: Мікрофлора піхви

Анатомічні особливості піхви і його фізіологічні функції створюють особливі умови для існування мікроорганізмів. Слизова оболонка багата на глікоген, який слугує живильною речовиною для бактерій. Протягом менструального циклу склад мікрофлори змінюється. Він також залежить від віку, оскільки пов'язаний з гормональною активністю. Кліматичні умови, інтимна гігієна, расова належність, наявність хронічних захворювань, стан імунної системи та багато інших чинників також справляють свій вплив. Всі мікроорганізми, які живуть у піхві, можна поділити на три групи:

Облігатні мікроорганізми — найпоширеніші, які постійно присутні у піхві;
Факультативні мікроорганізми — які можуть зустрічатися тільки у частини жінок;
Транзиторні мікроорганізми — випадково туди занесені.

Біфідобактерії

Основними мешканцями піхви є лактобактерії або палички Дедерлейна, які належать до облігатної мікрофлори. Їх налічують багато видів, причому кілька з них можуть бути представлені у мікрофлорі одночасно. Лактобактерії активно заселяють піхву і закислюють його, перешкоджаючи тим самим росту і розмноженню інших бактерій. Деякі види лактобактерій здатні синтезувати перекис водню, який слугує ще одною перешкодою для патогенної мікрофлори. Ще одною відзнакою лактобактерій є їхня здатність міцно триматися за слизову оболонку. Вони покривають стінки піхви суцільним шаром і не дають прикріпитися іншим мікробам. Рідше зустрічаються біфідобактерії. Вони синтезують деякі амінокислоти і вітаміни, і також пригнічують розмноження кишкових паличок, стафілококів і клебсіел. Окрім лакто- і біфідобактерій, мікрофлора представлена пептострептококами, бактероїдами, стафілококи, стрептококами, гарднерелями, грибками роду Candida тощо. Порушення нормальної мікрофлори піхви називається піхвовим дисбактеріозом[14][15].

>>151081888
Трипл, ты прав, как бог. Но он БОЛЕН, с ним невозможно общаться. Человек неадекватен и безмозгл. Я серьезно вполне. А жизни не дает.

Статева гомологія

Зовнішні чоловічі та жіночі статеві органи розвиваються з тих же зародкових структур (статевого горбка з навколишніми тканинами), отже, вони є гомологічними: голівка клітора гомологічна голівці пеніса, печеристе тіло і ніжки клітора гомологічні печеристому тілу пеніса; кліторальні цибулини під шкірою малих губ — губчастому тілу, малі статеві губи — губчастій частині чоловічого сечівника, крайня плоть клітора, великі статеві губи гомологічні крайній плоті пеніса, чоловічій калитці й покривній шкірі пеніса відповідно, бартолінові залози піхви — Куперовим (бульбоуретральним) залозам в основі пеніса.

Проте, внутрішні статеві органи чоловіка та жінки здебільшого не є гомологічними, бо виникають з різних утворень: чоловічі — з Вольфових каналів, жіночі — з Мюллерових. Лише деякі внутрішні статеві органи гомологічні: чоловічим сім'явипорскувальним каналам відповідають придатки яєчника (і ті й другі розвиваються з Вольфових каналів), жіночий піхві — чоловіча маточка у кишені передміхурової залози, а фаллопієвим трубам — привіски придатка яєчка (всі вони розвиваються з Мюллерових каналів).
Розвиток
Нагорі: утворення вольфових (червоний колір) і мюллерових (синій колір) проток. У центрі: утворення піхви і матки з мюллерових проток
Внутрішньоутробний розвиток

Докладніше: Ембріональний розвиток людини

Жіночі і чоловічі статеві органи, хоча і розрізнюються за будовою, тим не менш мають спільні зачатки. На початковій стадії розвитку існують спільні клітини, з яких і утворюються статеві залози, зв'язані зі сечовими і статевими протоками (протоки мезонефроса). Зі двох пар проток (вольфових і мюллерових) у період диференціювання статевих залоз розвивається тільки одна пара: у чоловічих ембріонів — Вольфові, у жіночих — Мюллерові. Вольфові протоки у жіночих ембріонів редукуються на придатки яєчника (epoophoron) та навколояєчникові придатки (paroophoron), а з верхніх частин мюллерових проток на третьому місяці утворюються маткові труби з розширенням на верхніх кінцях; їх захоплюють яєчники, які опускаються у таз. Нижні частини мюллерових проток оточуються мезенхімними клітинами і утворюють непарну трубку, яка на другому місяці розділяється валиком. Верхня частина цієї трубки обростає мезенхімними клітинами, потовщуєть

>Я имею ведь полное право общаться где, с кем и о чем хочу!

> И ЭТО Я ЧИТАЮ СЛОВА ШЛЮХИ В 2к17-м?!

>>151081888
Хули ты ей чего-то пишешь, анон?! ТЫ блять почитай вначале что ОНА ПИСАЛА своему парню, Саньку!

У дитячому віці

Піхва новонародженої розташована паралельно вертикальній осі, її довжина 25-35 мм, склепіння піхви злегка виражені, зокрема, заднє. Піхва стерильна, незабаром виявляють палички Дедерлейна, на кінець першого тижня виявляються коки. Товщина епітеліальної оболонки зменшується з 30-40 шарів до 2-3. У віці 3 років, коли триває процес опускання органів у малий таз, сечовий міхур наближається до її передньої стінки. Вісь піхви починає встановлюватися під гострим кутом до вертикалі, а довжина майже не збільшується. У препубертатному періоді довжина піхви сягає 60 мм, складчастість її стінок стає дедалі вираженою. Реакція піхвового вмісту зсувається у кислу сторону. У пубертатному періоді піхва стає схожою на піхву дорослої, її довжина сягає 80-100 мм.
У дітородному віці

Піхва дорослої жінки має довжину за передньоью стінкою 7-8 см, за задньою — 9-10 см. Ширина її залежно від відділу коливається від 2 до 3 см. У збудженому стані розміри збільшуються до 13-19 см (у більшості жінок 15-16 см). Унаслідок пологів, особливо стрімких, народження великих дітей, розміри піхви, її еластичність можуть мінятися, а чутливість під час зносин зменшуватися. Довжина може збільшитися на 1-2 см у спокійному стані. У стані збудження — без помітних змін. Ширина піхви після пологів збільшується ненабагато — всього на 2-3 мм, складки слизової оболонки дещо згладжуються.
Після менопаузи

З настанням менопаузи рівень естрогену падає. Це змінює умови життєдіяльності лактобактерій і приводить до змін у мікрофлорі піхви. Наслідком цього є сповільнення процесу секреції, що веде до зниження еластичності, потоншення стінок і підвищеної сухості піхви (вульвовагінальної атрофії)[17][18].

И ко всему любое мое сообщение или фото он поворачивает на свою сторону.

>>151081872
>>151081883
>>151081898
>>151081904
>>151081912
>>151081920
>>151081926
двач вiброзовательний

КАНАЛА САНЬКА, про которого эта шлюха тут пишет!

https://www.youtube.com/channel/UCj8A4zbhmR5lwVBAUgW0jIQ

Секреція і ступені чистоти
Піхва зсередини і шийка матки здорової жінки

Докладніше: Вагінальна секреція

Хоча слизова оболонка піхви не має залоз, його порожнина завжди містить певну кількість речовини, яка робить поверхню вологою. Секрет піхви складається зі слизу каналу шийки матки, секрету залоз піхвової частини матки, вагінальний транссудат, лактобактерії і інші мікроби, відмерлі клітини піхвового епітелію з одиничними лейкоцитами. До виділень з піхви також додається секрет Бартолінових (вестибулярних) залоз у входу до піхви. У той час як виділення маткових залоз має лужну реакцію, реакція піхвового секрету за нормальних умов — різко кисла. Це спричиняється наявністю у ньому молочної кислоти, яка виробляється з глікогену (він міститься у піхвовому епітелію), втім, суворої відповідності між кількістю його в епітеліальних клітинах і ступенем вмісту молочної кислоти у піхвовому секреті нема.

Піхвовому секрету притаманний специфічний запах, який дещо нагадує запах оселедцевого розсолу. Це зв'язане зі наявністю у секреті триметиламіну, який з одного боку, є продуктом життєдіяльності мікробів, з іншого — має бактерицидні властивості щодо патогенних мікроорганізмів. Хімічний склад і кількість секрету значно варіюють залежно від віку, конституції, стану вегетативної нервової системи, явищ оваріально-менструального циклу, вагітності тощо. Виділяють чотири ступеня чистоти піхвового секрету.

Перший ступінь — характеризується різко-кислою реакцією секрету, невеличкою кількістю, присутністю незначного числа клітин епітелію і лейкоцитів, переважанням серед мікробів паличок Дедерлейна, при невеличкій домішці стафілококів, бацил псевдодефтерії і дріжджових грибків. Цей ступінь зустрічається у здорових незайманих дівчат і здорових вагітних, рідше — у невагітних здорових жінок, як тих що не народжували, так і тих, що народжували.
Другій ступень — відрізняється від першого лише дещо більшим вмістом лейкоцитів і епітеліальних клітин, а також приєднанням до паличок Дедерлейна вигнутих паличок Менге і невеличкої кількості аеробних і анаеробних коків. Цей ступінь звичайний для більшості здорових жінок, що живуть статевим життям.
Третій ступінь — відзначається тим, що при ньому палички Дедерлейна відтісняються на задній план, тоді як палички Менге присутні у ще більшому числі, а головне — знаходяться у величезній кількості анаеробні стрептококи та інші анаеробні мікроорганізми.
Четвертий ступінь — характеризується відсутністю паличок Дедерлейна у піхвовому секреті, складом піхвової мікрофлори переважно з анаеробних коків з помірною домішкою анаеробних бацил. При цьому ступені секрет набуває патологічних властивостей: кількість його збільшується, колір стає жовтуватим, реакція нейтральною або лужною, вміст епітеліальних клітин, і особливо лейкоцитів, росте. Частіше цей ступінь зустрічається у гінекологічних хворих, проте може також спостерігатися у жінок зі здоровою піхвою, але з підірваним загальним живленням і послабленою конституцією.

При захворюваннях кількість секрету збільшується настільки, що він витікає зі статевої щілини (піхвові білі); колір зі молочно-білого стає жовтим і зеленуватим (гнійні білі); реакція стає нейтральною або навіть лужною; росте кількість лейкоцитів; змінюється склад флори (зменшується число паличок Дедерлейна і росте кількість числа коків) тощо.

Хохлуша, заебала, свали в туман.

Дітородна функція

Одною з головних функцій піхви є його участь у процесі запліднення. Саме у нього вводиться фалос і вивергається сперма, яка накопичується біля заднього відділу піхвового склепіння, прямо перед входом до маткової шийки. Звідти сперматозоїди проникають до матки і фаллопієвих труб.

Під час вагітності піхва готується до пологів: саме через неї проходить плід. Це ставить підвищені вимоги до розтяжності піхви: плід, зокрема його голівка, має пройти через канал, нормальна ширина якого всього 2-3 см. Для того, щоб виконати цю непросту задачу, стається перебудова структури її стінок: піхвові тканини розпушуються, м'язові волокна збільшуються, а сполучні розростаються. На момент пологів пологовий канал (шийка матки, піхва і присінок) добре змащений секретами, стінки піхви стають еластичнішими і здатними до розтягнення — це сприяє полегшенню процесу виходу плоду. При нормальному перебігу пологів вони не здійснюють помітного впливу на піхву.

Після пологів піхва широко розкрита, її стінки набрякають і стають синьо-багровими, на них з'являються тріщини і садна. Якщо пологи пройшли щасливо і не виникло ускладнень, піхва повертається до нормального стану через два тижні після пологів. Тріщини і садна загоюються, набряклість спадає, стінки рожевішають. Піхва повертається до своїх звичайних функцій. У перші вісім тижнів з неї відбуваються специфічні виділення — лохії. Це післяпологовий слиз, який являє собою відмерлі тканини маткової оболонки з домішкою крові. У перший тиждень лохії схожі на менструальні виділення — рясні та зі згустками крові. Надалі їхня інтенсивність зменшується, вони набувають жовтаво-білого кольору, а потім зникають. У разі тривання лохій понад 8 тижнів після пологів, необхідне звернутися до лікаря. Пологи можуть спричинити порушення піхвової мікрофлори (дисбактеріоз), збільшення кількості патогенних мікроорганізмів, наслідком якого може бути запалення піхви (кольпіт)[19].

>>151081866
Конечно я утрирую, на практике так и получается, что бок о бок или бревно и его придаток под каблуком, но лидерские качества в паре МЖ должны быть больше у М, а с лидерством и ответственности больше, и власти (нет, не владеть, а иметь авторитет) больше у М, который и отвечает в итоге за обоих, как ни крути. Я не говорю, что девушка должно быть безынициативным, просто со зрелым мужиком и брёвнышки иногда могут расцвести, есичё.

>>151081929
тому що ти тупая i не в состоянii вiдповiсти.
сегi тобi
вiдтеперь це украiномовний трiд

>>151081929

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА


АВЕ ЛЕГИОН !

Піхва і сексуальне життя

Див. також: Цикл сексуальних реакцій людини
Див. також: Оргазм

Піхва порівняно з вульвою і клітором відносно бідна на нервові закінчення: їх багато тільки при вході та у першій третині, а інші дві третини відносно малочутливі до дотику та болю. Це є біологічною необхідністю: слабка чутливість основної частини піхви покликана зменшити болісність пологів. Концентрація сенсорних точок поблизу входу й забезпечує відчуття під час зносин та попередніх пестощів, багато які жінки пов'язують задоволення саме з проникненням фалоса у піхву. Іннервація піхви може розрізнюватися у різних жінок, але у більшості іннервована саме передня частина.

Під час сексуального збудження стінки піхви виділяють змазку. Це стається через 10-30 секунд після його початку, кількість змазки збільшується з його наростанням. Вона сприяє зменшенню тертя і полегшує введення фалоса у піхву. Під час сексуального збудження стається і збільшення піхви. Коли верхні відділи піхви збільшуються у розмірах, вони піднімають матку до великого таза, маткова шийка підіймається над піхвовим склепінням, яке таким чином утворює своєрідний «купол»[20]. Збуджена піхва туго охоплює фалос, у цьому також беруть участь м'язи тазового дна.

Одним з питань залишається питання про існування у жінок двох типів оргазмів: кліторального та вагінального (піхвового). Деякі взагалі заперечують вагінальний оргазм, вважаючи, що тільки клітор є органом сексуальної насолоди, аналогічно статевому члену у чоловіків. Інші обстоюють можливість існування обох типів, причому переважання того чи другого типів пов'язують з фізіологічними (а іноді з психологічними) особливостями жінок. Прибічники існування вагінального оргазму припускають у піхві наявність високочутливих областей, стимуляція яких приводить до інтенсивних оргазмів. Одні поміщають таку область на передній стінці піхви, на відстані близько 5 см від входу. Це найбільш відома з них — G-точка. Другі вважають центром жіночої насолоди A-точку у глибині, на відстані одної третини від склепіння. Треті у присінку піхви поміщають ще одну понадерогенну зону — U-точку. Проте, питання про існування цих областей залишається нерозв'язаним[21]. Найпоширеніше пояснення так званого «вагінального оргазму» — оргазм тіла та ніжок клітора, які розташовані глибоко у тілі[22].

>>151081594 (OP)
Страдай, шлюха.
Всё правильно делает.

Стимуляція

Для стимуляції піхви існують різноманітні пристрої, які належать до категорії сексуальних іграшок.

Вагінальні кульки — кульки, що вводяться у вагіну з метою сексуальної стимуляції. (Інше значення: одна з лікарських форм для лікування захворювань піхви)
Фалоімітатор — виріб, який імітує чоловічий фалос.
Вібратор — електромеханічний виріб, призначений для масажу піхви, а також клітора і задньопрохідного каналу.
Страпон — фалоімітатор, що складається з трусиків-ремінців і насадки у вигляді фалоса. Страпонами також називають фалопротези. Використовується жінками, що бажають грати в сексі роль чоловіка.

Див. також

Кунілінгус
Мастурбація
Клітор і сексуальне життя

>>151081941
спасибо за шагу этой мрази б/рат

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА


АВЕ ЛЕГИОН !ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА


АВЕ ЛЕГИОН !ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА


АВЕ ЛЕГИОН !ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА


АВЕ ЛЕГИОН !ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА

ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ИДИ ХУЙ БЫВШЕМУ СОСИ МРАЗЬ
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА
ПОШЛА НАХУЙ ОТСЮДА ШКУРА


АВЕ ЛЕГИОН !

>>151081942
>но лидерские качества в паре МЖ должны быть больше у М, а с лидерством и ответственности больше, и власти (нет, не владеть, а иметь авторитет) больше у М, который и отвечает в итоге за обоих, как ни крути.
иди защищай вагину от справедливого наказания, бабораб

Піхва і здоров'я жінки
Догляд

Див. також: Догляд за зовнішніми жіночими статевими органами

Регулярного догляду потребують тільки зовнішні статеві органи (вульва): піхва здорової жінки завдяки своїй секреції очищає себе сама. Таку процедуру, як спринцювання (промивання піхви) призначає тільки лікар у лікувальних цілях. При цьому курс спринцювання складає всього кілька днів. Спринцювання без медичних показань спричинює порушення її кислотно-лужного балансу, появу сухості слизових оболонок, вимивання з піхви корисних лактобактерій і порушення нормальної мікрофлори. Все це може привести до бактеріального вагінозу і викликати розвиток запального процесу (кольпіту). При вживанні гінекологічних тампонів їх міняють кожні три години, інакше може виникнути сухість і розмноження мікроорганізмів.
Обстеження
Пластиковий гінекологічний розширник

Обстеження піхви проводиться у межах гінекологічного огляду, часто разом з обстеженням матки, маткової шийки та зовнішніх статевих органів. Піхву оглядають на предмет набряклості стінок, знебарвлених ділянок, виразок, а також аномальних виділень.

Для обстеження піхви уживають такі методи:

Пальпація (промацування пальцями)
Взяття піхвових мазків або зішкрібів
Обстеження за допомогою розширника (гінекологічного дзеркала)
Обстеження за допомогою ультразвуку (ультразвукове дослідження)
Обстеження за допомогою кольпоскопа (кольпоскопія)

>>151081934
Ты в реале всунуть не можешь, так хоть ссылку на канал тут всунь

>>151081952
>Страдай, шлюха.
>Всё правильно делает.

СПАСИБО БРАТ.

мимо Санёк

Хвороби й інфекції

Кольпіт або вагініт — запалення піхви;
Вульвовагініт — запалення піхви і вульви;
Вагінальний кандидоз (вагінальний кандидомікоз, молочниця) — грибкова інфекція, яка спричиняється грибами роду Candida
Білі або лейкорея — рясні виділення з піхви з неприємним запахом, які спричиняють свербіж та печіння
Гарднерельоз або бактеріальний вагіноз — різновид дисбактеріозу, пов'язаний зі збільшенням кількості бактерій Gardnerella vaginalis у піхвовій мікрофлорі
Герпес — висипка на стінках піхви, викликана вірусом герпеса
Трихомоноз — запальне захворювання органів сечостатевої системи, що спричиняється найпростішими організмами — трихомонадами;
Хламідіоз — венерична хвороба, збудником якої є хламідії
Гонорея — венерична хвороба, спричинювана гонококами
Доброякісні пухлини — фіброміома, фіброма, міома, ліпома, гемангіома, папілома, кондиломи (бородавки). Іноді спостерігають проростання ендометріоми з прямокишково-маткової заглибини до ректовагінальної перегородки[23]
Злоякісні пухлини — карцинома, саркома.
Фістули або свищі — патологічні сполучення піхви з іншими органами черевної порожнини. Виділяють міхоропіхвові (між піхвою та сечовим міхуром), уретропіхвові (між піхвою та сечівником), уретеропіхвові (між піхвою та сечоводом), ректопіхвові (між піхвою та прямою кишкою), товстокишково-піхвові, тонкокишково-піхвові фістули.
Кісти — патологічні порожнини у піхвових стінках
Опущення піхви — зміщення піхви (іноді разом з маткою) наззовні
Випадіння піхви — прикінцева стадія процесу опускання
Токсичний шок (тампонна хвороба) — синдром, спричинюваний стафілококами, сильне розмноження яких стається через неправильне уживання гінекологічних тампонів. Характерезується підвищенням температури, болями у м'язах, слабістю, блювотою, проносом, почервонінням шкіри, та запамороченням голови.
Вульвовагінальна атрофія — зниження еластичності, потоншення стінок і підвищена сухість піхви після менопаузи, яка може спричинити болі під час статевого акту.
Вагінізм — судомне скорочення м'язів тазового дна, яке перешкоджає введенню фалоса до піхви.
Запах з піхви. Легкий запах є нормальним явищем для здорової жінки, а сильний і неприємний запах з піхви може бути симптомом різних захворювань — частіше за все піхвового дисбактеріозу. Порушення обміну речовин спричиняє посилене вироблення триметиламіну, який надає піхвовим виділенням характерний «рибний» запах[24][25][26].

Травми

Пошкодження піхви виникають частіше за все унаслідок важких пологів, абортів, зґвалтуванні, рідше — унаслідок ударів тупих то гострих предметів, а також мастурбації (через введення у піхву інорідних тіл). Пологові травми стаються при вузькій піхві, недостатній розтяжності її стінок, великій голівці плода, швидкому або затяжному перебігу пологів, вони можуть бути продовженням розривів промежини. Наслідками подібної травми може бути опущення або випадіння статевих органів (піхви і матки), особливу небезпеку становлять невідновлені пошкодження та розриви, а також ті розриви, ушивання яких виконане технічно неправильно. Лікування травм проводять переважно хірургічним шляхом[27].
Аномалії розвитку
Агенезія (уроджена відсутність) піхви

Деякі чинники можуть спричинити порушення ембріогенезу, які приводять до вад розвитку статевих органів. Такими чинниками є: чинники середовища (інтоксикація, температурні впливи), спадкові чинники (хромосомні та генні мутації), обтяжена спадковість (безплідні шлюби, вади розвитку у родичів), вплив стресових ситуацій (війни, голодування, травми), алкоголізм, вплив шкідливих речовин на виробництві, радіація. Аномалії розвитку матки, піхви і сечовидільної системи часто зустрічаються разом: ці органи розвиваються зі спільних зачатків — мюллерових проток. Виділяють такі вади розвитку піхви:

Агенезія піхви — повна первісна відсутність піхви, у хворих між великими статевими губами наявна лише незначна заглибина у 2-3 см. Дана аномалія може сполучатися з недорозвитком або повною відсутністю матки (синдромом Майєра-Рокітанського-Кюстера-Хаузера).
Аплазія піхви — первісна відсутність частини піхви, спричинене припиненням каналізації піхвової трубки під час її формування (до 18-го тижня).
Атрезія піхви — повне або часткове заростання піхви унаслідок запалювального процесу, перенесеного до чи після народження. Іноді піхва має перегородку, яка може йти від склепіння до дівочої пліви. Може сполучатися з дворогою маткою. Окрім подовжньої перегородки, зустрічається і поперечна.
Подвоєння піхви — утворюється унаслідок незлиття нижніх частин мюллерових проток. Іноді сполучається з подвоєнням матки і аплазією (одної або обох піхов). Обидві піхви можуть бути відділені одна від одної сечовим міхуром і прямою кишкою, а можуть стикатися стінками. У деяких випадках обидві піхви бувають анатомічно і функціонально повноцінні, в інших — одна з них розвинена слабкіше.
Ректовагінальний свищ — патологічне сполучення між піхвою і прямою кишкою. Може бути як уродженою аномалією, так і наслідком хвороби.

Лікування всіх уроджених аномалій піхви хірургічне.

>>151081966
Кто тут еще мразь, Санек-обсыканек

>>151081965
Давай я тебе всуну, оставь свои контакты.

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Пластика

Докладніше: Вагінопластика

Показаннями до пластики піхви (вагінопластики, кольпорафії) можуть бути:

Пошкодження унаслідок невдалих пологів промежини
Випадіння матки та стінок піхви
Нетримання сечі
Порушення процесу дефекації
Естетичні показання
Генетичні особливості організму, які обумовлюють провисання стінок піхви
Звуження входу до піхви унаслідок великого об'єму рубцевої тканини (наявності пологових рубців)
Гіпертрофія шийки матки
Сильне розтягнення унаслідок пологів

У своїй сукупності вищеперелічені ознаки можуть спричинити зміни сечостатевої системи жінки і пов'язання з ними порушення сексуального життя.

Окремим видом є фемінізувальна вагінопластика, яка може бути показана при зміні статі MtF-транссексуалам.

Піхва у культурі і мистецтві
Символізм

Оскільки піхва є внутрішнім органом, сама вона практично не зображалася. В образотворчому мистецтві її заміняла вульва, образ якої міг також символізувати піхву, матку, наприклад індуїстський символ «Йоні». Давньоіндійський трактат «Камасутра» виділяє три види піхви залежно від глибини: «газель» або «лань» (невеличка), «кобила» (середня), «слониха» (велика). Для піхви і вульви («йоні») цей трактат має безліч поетичних назв: Анемон Кохання, Вершина пурпурового Гриба, Внутрішнє серце, Внутрішній Потік, Внутрішня Тераса, Врата Життя, Вузол, Горщечок з Медом, Горнило Пристрасті, Грот Білого Тигра, Грот Насолод, Дзвін, Долина Радощів, Дім Насолод, Духмяна Миша, Зерноподібна Печера, Золота Борозна, Золота Щілина, Золоті Врата, Квітка, Квітка Лотоса, Коштовна Оправа, Коштовні Врата, Коштовний Камінь, Коштовний Тигель, Курячий Язичок (клітор), Ліра, Лотос Її Мудрості, Маленька Дівчинка, Мускусне Узголів'я, Мушля, Нефритові Врата, Нефритові Палати, Перлина, Персик, Печера, Поле Райських Насолод, Престол Насолод, Пурпурові Палати, Розкрита Диня, Серцевина Півонії (матка), Серце Квітки (шийка матки), Скарбниця, Струни Ліри (статеві губи), Таємнича Долина, Таємнича Кімната, Таємничий Тигель, Таємна Порожнина, Таємний Кабінет, Темні Врата, Устриця, Фенікс, Циноброва Печера, Циноброва Розщілина, Червона Перлина, Червоний М'яч, Чиста Лілія, Чутлива Печера[29].

Докладніше: Йоні

Поширеним сюжетом міфології є «Vagina dentata» — піхва з зубами. Цей міф можна знайти в багатьох культурах.

Докладніше: Vagina dentata

За думкою відомого психоаналітика З. Фрейда, у сновидіннях жіночі статеві органи зображаються символічно за допомогою всіх предметів, які мають властивість обмежувати простір, тобто які здатні приймати у себе. Це копальні, печери, шахти, посудини, пляшки, ящики, кишені тощо. Хоча деякі символи більш стосуються матки (шафи, печі, кімнати), їхні виходи, двері все рівно слугують символами статевого отвору. Цвітіння і квіти теж — символи жіночих геніталій, оскільки квіти є статевими органами рослин. Символом жіночого начала є сад (пор. «Пісня Пісней»), серед інших символів піхви — туфля і скринька коштовностей[30].

Див. також: Вульва у культурі і мистецтві та Символізм вульви

>>151081915
Не важно болен он или здоров, главное понять его мотивы, что побуждает его так себя вести.

>>151081921
>
Толсто.

Аноны, сегодня в честь праздника - великий деанон Санька. Со всеми его данными, ибо заебал тварь меня вкрай

У літературі і мистецтві

У 1996 році з'явилася серія спектаклів «Монологи вагіни», написана американською драматургом-феміністкою Євою Енслер. Кожен з монологів оповідає про одну з областей сторони життя жінки, зв'язаним з піхвою: секс, менструація, калічення жінок, дітонародження, мастурбація тощо. У них згадуються різні слова для позначення жіночих статевих органів. Піхва там представляється як знаряддя жіночого звеличення, як досконале втілення індивідуальності[31].
Штучна піхва
Одна з сексуальних іграшок — штучна піхва

Докладніше: Штучна вагіна

Термін має два значення:

Штучна піхва (штучна вагіна) — пристрій для стимуляції чоловічого статевого члена, який має форму жіночої піхви й імітує її анатомічну будову. Належить до сексуальних іграшок, продається у спеціалізованих магазинах (секс-шопах).
Штучна піхва — пристрій, уживаний у ветеринарії, призначений для забирання сперми у плідників для наступного штучного осіменіння[32].

У тварин

Докладніше: Піхва ссавців

Піхва як повноцінний орган існує тільки у самиць плацентарних і сумчастих ссавців. В інших хребетних тварин з внутрішнім заплідненням (птахи, плазуни, однопрохідні ссавці) піхву замінює клоака, через яку і потрапляє сім'я самця. Проте, «піхвою» можуть звати також задній відділ яйцепроводу деяких інших тварин (нематод). У мух цеце у розширеному яйцепроводі («піхві») розвивається личинка.
Цікаві факти

Усупереч поширеній думці, розміри піхви до і після вагітності розрізнюються вельми незначно: на 2-3 мм у довжину. Відчуття зменшення щільності при введенні фалоса пов'язане з тим, що після пологів рельєфність її стінок дещо згладжується[33].
Піхва у порівнянні з вульвою і клітором бідна на нервові закінчення, особливо на больові. Головні ділянки чутливості — присінок і перша третина від входу[33].
Так зване «накачування м'язів піхви» не має ніякого стосунку до її м'язової оболонки: вона складається з гладких волокон, які не піддаються тренуванню. Вправами можна зміцнити тільки м'язи тазового дна.
Слово «пизда» є «родичем» слову «гніздо»: «пизда» походить від праіндоєвропейського písdeh₂, а «гніздо» — від nisdós (з коренів ni — «на», «вниз», і sed- — «сидіти»; буквально: «де сидять», «у чому сидять»), від якого походять як українське «гніздо», так і латинське nīdus, англійське nest, санскритське «ніда» (नीड) — з аналогічними значеннями[34].

>>151081995
потом жди деанона ты мразота

ДОЖДИТЕСЬ ДЕАНОНА САНИ!

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151081995
хорош себя пиарить, никто тебе не задонатит

>>151082007
потом сдианоню тебя чмошница

>>151082003
ВПЕРЕД И С ПЕСНЕЙ, УЕБАН

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151081958
Погоди, я лишь руководствуюсь принципом невиновности без доказательств...

>>151082016
Я оставлю и контакты, и адрес, и телефоны..Народ к тебе подтянеться в реале

>>151082018
напиши мне в вк, или в скайп зайди.
у меня бабушке очень плохо...у нас в семье горе... отстань ты от меня будь человека.

>>151082033
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151081882
Хочешь сказать, что не грозилась рассказать родителям Александра про его интернет-деятельность, если он не устроится на работу?

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082035
отстань и напиши - разные действия.я к тебе уже три дня как не лезу. А обсуждать могу все, что мне угодно.

>>151082044
подпишись на канал зай , хайп устраивю

>>151081995
А Санёк-то чем тебя так достал?

>>151082044
Бред полный. с работой всегда ему помогала, чем могла

>>151082058
Александр, Вы уж давным-давно сагитировали меня на подписку.

>какой то даун бампает тредж хохлятской залупой
>зеленый обещавший всех убить порезать etc
>В топе на нулевой

>>151082056
> А обсуждать могу все, что мне угодно.
ТАК ОБСУЖДАЙ НА ЗДОРОВЬЕ, но без переходов на личности! Я тебе совершенно серьёзно пишу - у меня в семье горе. И не до тебя вообще со всех сторон! Твоё поведегние меня в край расстраивает.

Я же говорю заходи в вк или в скйап, я тебе расскажу что и как если хочешь

>>151082071
>Александр, Вы уж давным-давно сагитировали меня на подписку.

Ну а другие-то не подписаны.

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082082
да, туда мы пришли

>>151082083
Так ты НЕ ЛЕЗЬ К МОИМ ТРЕДАМ.Зачем сунешься в них? Я на личности не перехожу

Что это, блять, за театр одного семена?

>>151082090
Нужно было мягче и больше интриги.

>>151081594 (OP)
Надеюсь, он тебя зарежет в подворотне.
Пшла на хуй.

>>151082108
>Так ты НЕ ЛЕЗЬ К МОИМ ТРЕДАМ.

я только сейчас зашёл дура !!! ЭТО НЕ Я САГАЮ ! Я В ОТЛИЧИИ ОТ ТБЯ НЕ СИЖУ ТУТ 24 ЧАСАВ СУТКИ

>>151082102
Да еще и "тян" без сисек в б
покормил

>>151082109
Нас тут минимум двое.
>>151081888

>>151082121
Твоим мечтам сбыться не суждено

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082082
>зеленый обещавший всех убить порезать etc
Тут еще и предыстория есть?

>>151082106
анон больше сажи !
нахуй вы сельдь кормите?!

>>151082132
Ты слишком ничтожна, чтобы я МЕЧТАЛ о твоем убийстве. Это просто мое пожелание, не более.

>>151082150
ХУЛИ ВЫ С НЕ ЙОБШАЕТЕСЬ?! САЖИ МРАЗИ!

>>151082150
Я ведьма. Все твои "пожелания" с усилением в 5 раз летят обратно тебе же.

>>151082170
Толсто, зелёный.

АНОНЫ, у Сани шизофрения. Он не понимает, что действует от 2-4 лиц одновременно. Все истории на Ютуб-канале "Тред Санька". Деанон будет позже, ибо сагает мразина и дальше

>>151082189
так хули помоги засагать жирноту

>>151082067
>Все твои "пожелания" с усилением в 5 раз летят обратно тебе же.

Желаю, чтобы тебе вылизала анус салоiжка.

>>151082196
Тут, как минимум, ещё я сагаю.

не_Саня

>>151082196
Все, Александр, Вы спалились. Слишком очевидный пиар.

>>151082223
из чувства стадного коллективизма?

>>151081594 (OP)
>>151081628
>>151081871
>>151081738
>>151081763
>>151081773
>>151081785
>>151081804
>>151081809
>>151081824
>>151081831
> Театр одного семена

>>151082234
Нет, из отвращения к тебе после прочтения ОП-поста.

>>151081594 (OP)
Пошла нахуй, дура. Тред её сагает.

>>151081594 (OP)
> видит мой тред - сагает его.
Вот тут ты перетолстил

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082254
Книги лучше читай, а не бред полуумного. Санек - больной на голову человек. и мне НАДОЕЛИ его бредовые высказывания

Ое, шмара

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082275
Понятия не имею, кто такой твой санёк, и его высказывания в глаза не видел.

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082300
Блять, нечаянно без сажи отписал.

ВСЕМ ФАНАТАМ САНЬКА: меня заебали его лживые оскорбления и выдуманные истории. Потому я теперь защищаю правду и себя. Всякими способами!

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].
Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

Хірургічне втручання

Операції на піхві включають видалення її ділянок, уражених злоякісними пухлинами, видалення піхви, а також пластику піхви хірургічне виправлення її вроджених або набутих вад. Через піхву може проводитися і гістеректомія — операція з видалення матки.
Оперативне лікування

До хірургічного лікування доводиться вдаватися у разі злоякісних пухлин, коли неефективні методи терапії. Операція є лікуванням вибору тільки при деяких видах раку піхви, бо при ньому необхідна обширніша хірургія, ніж при інших ракових захворюваннях. Виняток складає лікування першої стадії аденокарциноми — при ній проводять комбінацію локального видалення пухлини з навколишніми тканинами та лімфатичними вузлами разом з променевою терапією. Це допомагає зберегти дітородну функцію. Другим винятком є лікування другої стадії плоскоклітинного раку у жінок, яким протипоказана променева терапія.

Обсяг хірургічної операції залежить від стадії захворювання та розміру пухлини. Існують такі типи операцій на піхві:

Лазерна хірургія застосування вузького променя світла для знищення ракових клітин (застосовують на 0 стадії)
Електрохірургічний розтин петлею — застосовуючи низьковольтні, високочастотні радіохвилі, тонкою дротяною петлею розтинаються поверхневі пухлини (0 стадія)
Вагінектомія (видалення піхви) — видалення піхви з навколишніми тканинами.
Комбінація вагінектомії і радикальної гістеректомії — видалення піхви, матки з навколишніми тканинами.
Лімфаденектомія — видалення лімфатичних вузлів пахової області і внутрішніх органів малого таза
Видалення органів малого таза радикальна гістеректомія, вагінектомія, видалення сечового міхура, прямої кишки і частини товстої.

За необхідності видалення всієї піхви або її частини, можливо її відновлення з тканин іншої частини тіла[28].

>>151082327
>меня заебали его лживые оскорбления и выдуманные истории. Потому я теперь защищаю правду и себя. Всякими способами
я про тебя уже давно нигде ничего не упомяную и не говорю.
Очень жаль, что ты не видела видимо моих 3х тредов за эту неделю, где все они были ПРО БАБУШКУ !

Этот человек столько наврал и на Дваче анонам, и на Ютубе обо мне - хохлотян, что если нужен деанон и только он спасет все, то так тому и быть. Ждите тредов

>>151082352
Бабушку жаль. Я никогда ей ничего плохого не пожелаю, лишь выздоровления.

Рок-н-рольщик
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Рок-н-рольщик
RocknRolla
Постер фильма
Жанр
черная комедия / криминальный фильм, триллер, боевик
Режиссёр
Гай Ричи
Продюсер
Стив Кларк-Холл
Сьюзан Дауни
Гай Ричи
Джоэл Сильвер
Автор
сценария
Гай Ричи
В главных
ролях
Джерард Батлер
Тоби Кеббелл
Том Уилкинсон
Тэнди Ньютон
Марк Стронг
Идрис Эльба
Том Харди
Оператор
Дэвид Хиггс
Композитор
Стив Айлз
Кинокомпания
Warner Brothers
Dark Castle Entertainment
Toff Guy Films
Studio Canal
Длительность
114 мин.
Бюджет
18 млн долл.[источник не указан 92 дня]
Сборы
25,7 млн долл.[1]
Страна
Flag of the United Kingdom.svg Великобритания
Язык
английский
Год
2008
IMDb
ID 1032755
Официальный сайт
«Рок-н-рольщик» (англ. RocknRolla) — криминальная комедия 2008 года режиссёра Гая Ричи. В главных ролях — Тоби Кеббелл, Том Уилкинсон и Джерард Батлер.

Содержание [скрыть]
1 Сюжет
2 В ролях
3 Саундтрек
4 Сиквелы
5 Примечания
6 Ссылки
Сюжет[править | править вики-текст]
В результате аферы с недвижимостью три члена лондонской банды «Дикая шайка» — Раз-Два (Джерард Батлер), Мямля (Идрис Эльба) и Красавчик Боб (Том Харди) — оказываются в неприятном положении: они должны два миллиона фунтов криминальному авторитету Ленни Коулу (Том Уилкинсон). Сам же Ленни заключает сделку с российским олигархом Юрием Омовичем (Карел Роден): Омович платит Ленни 7 миллионов, а Ленни добивается для Юрия разрешения на строительство стадиона. Омович также даёт Ленни на время свою любимую картину, «Счастливый талисман» олигарха. После окончания сделки Ленни должен вернуть картину.

Для того, чтобы спрятать от налогов 7 миллионов, Омович обращается к своему бухгалтеру — Стелле (Тэнди Ньютон), которая ему очень симпатична. Стелла же «ищет на задницу приключений», и для этого нанимает Раз-Два, чтобы он ограбил бухгалтеров, которые будут перевозить деньги из банка к Ленни.

Арчи (Марк Стронг) — помощник Ленни — читает в газете объявление о том, что рок-звезда Джонни Фунт (Тоби Кеббелл), который является приёмным сыном Ленни, выпал за борт яхты. Через некоторое время Ленни обнаруживает, что у него украли картину Омовича и приходит в бешенство. Он поручает Арчи найти картину.

Раз-Два и Мямля без особых проблем грабят бухгалтеров олигарха и привозят долю награбленного Стелле. Раз-Два звонит Арчи и говорит, что хочет отдать долг Ленни. Арчи обещает заехать в притон, где обитает «Дикая шайка».

Перед этим Арчи приходит к Танку (Нонсо Анози) — человеку, занимающемуся перепродажей билетов и просит помочь с поиском картины. Танк обещает помочь.

«Дикая шайка» провожает одного из своих членов — Красавчика Боба (Том Харди) — в тюрьму. Долгие годы по соседству с «Шайкой» работает стукач, из-за которого изредка кого-нибудь сажают. В притон приезжает Арчи, и Раз-Два отдаёт долг и накидывает немного сверху. Арчи уезжает, а Раз-Два везёт Боба в клуб, оттянуться перед тюрьмой. По пути туда Боб признается Раз-Два в том, что он гей. Раз-Два в шоке, но успокоившись он соглашается сходить с Бобом в гей-клуб и станцевать с ним, зная, что Боб завтра сядет.

Тем временем Танк находит пару наркоманов, которые знают о картине. Ленни Коул подвергает их пытке, опуская в Темзу, где живут голодные американские раки. После этого пленники признаются, что картину украл Джонни Фунт, который, оказывается, живее всех живых. Арчи и Ленни едут к менеджерам Джонни: Римскому (Джереми Пивен) и Микки (Крис Бриджес), и требует найти Джонни, иначе Коул прикроет их клуб. Римский и Микки находят Печенюшку (Cookie) (Мэтт Кинг) — ещё одного члена «Шайки», наркодилера — и тот рассказывает им о местонахождении убежища Джонни.

На следующее утро Раз-Два обнаруживает, что Боб не отправился в тюрьму, потому что Арчи устроил так, что сторона обвинения потеряла дело. Стелла приглашает Раз-Два с компанией к себе домой на вечеринку, которую устраивает её муж-гомосексуалист. Раз-Два соглашается.

Ленни вновь встречается с Юрием, и они договариваются о том, что Омович все-таки пришлёт семь миллионов фунтов Ленни. Но при этом Юрий просит вернуть картину, без которой ему перестало везти. Тем временем подручный Юрия Виктор (Драган Мичанович) просит своих людей следить за Стеллой, которая ему не нравится — он считает, что та пудрит Омовичу мозги.

Раз-Два, Мямля, Фред-Голова, Боб (втайне от Раз-Два) и Куки приходят на вечеринку в дом Стеллы. Там она предлагает Раз-Два ещё раз ограбить Омовича. Раз-Два принимает предложение. Муж Стеллы Берти — адвокат по уголовным делам, он имеет доступ к документам, в которых указано, кто стукач, из-за которого чуть было не сел Боб. Берти хочет за это сходить пообедать с Бобом. Тот, желая узнать кто его подставил, соглашается.

Джонни Фунт находится в это время в убежище наркоманов вместе с картиной и своим фанатом Питом (Майкл Райан). Вечером они идут в клуб Римского и Микки, и Джонни жестоко избивает охранника, который их не пускает внутрь. После этого Джонни возвращается в убежище и теряется в наркотическом забытье. Потом Джонни и Пит нарываются на неприятности в баре. По возвращении Пит уговаривает Джонни вернуть картину, но тот отказывается. После этого Пит приводит двух наркоманов, которые, стоит Джонни и Питу отвернуться, крадут картину и продают её Печенюшке. Печенюшка же привозит картину в дом к Раз-Два.

Раз-Два, Мямля и Боб снова грабят людей Омовича, но на этот раз деньги перевозят два головореза — ветераны войны в Чечне. После продолжительной погони члены «Дикой Шайки» все же уходят от них. Раз-Два приносит Стелле деньги и отказывается дальше с ней работать.

Омович узнает о грабеже во время встречи с Ленни и приходит к выводу, что сам Ленни организовал грабёж, так как никто кроме него не знал о деньгах. Юрий приглашает Ленни поиграть в гольф, где Виктор ломает ему ноги клюшкой, и говорит, что ему больше не нужны связи Ленни, и что он сам подмажет кого надо. Омович требует вернуть картину в течение двух дней.

Стелла, тем временем, приходит домой к Раз-Два. Они занимаются сексом, и Раз-Два дарит Стелле ту самую картину. Сразу же после ухода Стеллы в дом Раз-Два врываются русские, которых он ограбил, и которые видели Раз-Два когда следили за Стеллой. Они связывают Раз-Два и готовятся убить его. В это время Танк звонит Арчи и сообщает ему, у кого картина и кто ограбил русского. Тем временем Боб и Мямля получают у адвоката документы на стукача и едут к Раз-Два.

Арчи приезжает к Раз-Два домой, убивает русских, вяжет Раз-Два, Боба и Мямлю и везёт их к Ленни, прикованному к инвалидной коляске. В то же время Римский и Микки, наконец, находят Джонни и везут его в то же место.

Омович приезжает к Стелле домой, чтобы сделать ей предложение. Там он замечает картину и просит Виктора подняться к нему. Виктор надевает перчатки и входит в дом…

И вот все собрались перед Ленни. После долгих разговоров Ленни и Джонни, последний говорит, что именно из-за Ленни Арчи когда-то посадили на четыре года. Ленни выхватывает пистолет и стреляет в живот Джонни. Втихаря Коул приказывает одному из его подручных избавиться от Джонни. Тот уводит раненого Джонни, Микки и Римского в лифт, чтобы внизу застрелить их. Но Микки и Римский одерживают верх над подручным Ленни, а Джонни, по прибытии вниз убивает ещё двоих человек Ленни.

В это время внизу Боб просит Арчи достать конверт из своего кармана. Оказывается, что стукачом был сам Ленни. Из-за его показаний пересажали всю правящую верхушку криминального мира Лондона. Кроме того под раздачу тогда попали Раз-Два, Мямля и Арчи. Разозлённый Арчи спускает Ленни к его собственным ракам и отпускает членов Дикой Шайки. Дикая Шайка, Джонни, Микки и Римский убегают. Арчи занимает место Ленни.

Спустя некоторое время Арчи встречает Джонни на выходе из реабилитационной клиники. Джонни слез со всего, на чём сидел (кроме сигарет). Арчи дарит Джонни ту самую «счастливую» картину. Джонни говорит, что раньше он был рок-н-рольщиком, а теперь будет похожим на Арчи и станет НАСТОЯЩИМ рок-н-рольщиком.

В ролях[править | править вики-текст]

Question book-4.svg
В этой статье не хватает ссылок на источники информации.
Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена.
Вы можете отредактировать эту статью, добавив ссылки на авторитетные источники.
Эта отметка установлена 14 июля 2014 года.
Тоби Кеббелл
Toby Kebbell
Toby Kebbell by Gage Skidmore.jpg
Кеббелл на San Diego Comic-Con International в 2015 году
Имя при рождении:
Тобиас Алистер П. Кеббелл
Дата рождения:
9 июля 1982 (34 года)
Место рождения:
Понтефракт, Йоркшир, Англия, Великобритания
Гражданство:
Flag of the United Kingdom.svg Великобритания
Профессия:
актёр
Карьера:
2000 — наст. время
IMDb:
ID 1527905
Commons-logo.svg Тоби Кеббелл на Викискладе
Тобиас Алистер Патрик (Тоби) Кеббелл (англ. Tobias Alistair Patrick "Toby" Kebbell; род. 9 июля 1982, Понтефракт[en], Йоркшир, Англия) — английский актёр, известный по фильмам «Ботинки мертвеца», «Рок-н-рольщик», «Принц Персии: Пески времени», «Ученик чародея», «Боевой конь», «Гнев Титанов», «Мастер побега», «Варкрафт» и «Бен-Гур».

Содержание [скрыть]
1 Биография
1.1 Карьера
1.2 Личная жизнь
2 Фильмография
3 Примечания
4 Ссылки
Биография[править | править вики-текст]
Вырос в Ноттингемшире. Ходил в католическую начальную школу.

Карьера[править | править вики-текст]
Впервые его заметили, когда Шейн Медоуз взял его на роль Энтони в фильме «Ботинки мертвеца». При этом молодой английский актёр, никогда не учился актерскому мастерству в школах и университетах. Что не помешало ему сыграть множество театральных ролей, среди которых была пьеса Горького «Враги». Был номинирован, как «Самый многообещающий актёр» на British Independent Film Awards и отмечен критиками за точное изображение умственно отсталого человека. Наиболее удачной была признана его роль менеджера группы Joy Division Роба Греттона в биографическом фильме «Контроль» о жизни Иэна Кёртиса. За роль в этом фильме он взял награду — «Лучший актёр второго плана» на 10-й церемонии British Independent Film Awards в ноябре 2007 года.

Также снимался в фильме «Александр» Оливера Стоуна и «Матч Пойнт». Вуди Аллен пригласил его на прослушивание после того, как увидел его игру в «Ботинках мертвеца». В 2008 году он появился в Фильме «Рок-н-рольщик» Гая Ричи.

В 2010 году отметился сразу в двух крупных блокбастерах — «Принц Персии: Пески времени» (в роли принца Гарсива) и «Ученик чародея» (Дрейк Стоун).

Также в 2010 году должен выйти исторический фильм с его участием «Заговорщица» и ведутся съемки фильма «Ветеран», выход которого намечен на 2011 год.

Личная жизнь[править | править вики-текст]
В феврале 2009 года стало известно, что Кеббелл встречается с Рузваной Башир, бывшим президентом Оксфордского Союза, с которой он познакомился на одной из вечеринок журналиста Эндрю Нила.

Фильмография[править | править вики-текст]
Год Русское название Оригинальное название Персонаж
2017 Конг: Остров черепа Kong: Skull Island майор Чэпмен
2016 Песчаный замок Sand Castle сержант Бейкер
2016 Голос монстра A Monster Calls отец Коннора
2016 Золото Gold Дженнингс
2016 Бен-Гур Ben-Hur Мессала
2016 Варкрафт Warcraft Дуротан, Антонидас
2015 Мизинец Будды Buddha's Little Finger Пётр Пустота/ Pyotr Void
2015 Фантастическая четвёрка Fantastic Four Виктор фон Дум / Доктор Дум
2014 Планета обезьян: Революция Dawn of the Planet of the Apes Коба
2013 Мастер побега The Escape Artist Лайам Фойл
2013 Группировка «Восток» The East Док
2013 Советник The Counselor Тони
2012 Гнев титанов Wrath of the Titans Агенор
2011 Чёрное зеркало Black Mirror Лиам
2011 Боевой конь War Horse солдат Джорди
2011 Ветеран The Veteran Миллер
2010 Ученик чародея Sorcerer’s Apprentice Дрейк Стоун
2010 Принц Персии: Пески времени Prince of Persia: The Sands of Time Принц Гарсив
2009 Шери Chéri Патрон
2008 Рок-н-рольщик RocknRolla Джонни Фунт
2007 Контроль Control Роб Греттон
2006 Дикость Wilderness Каллем
2005 Макбет Macbeth Малколм
2005 Матч Пойнт Match Point Полицейский
2004 Александр Alexander Павсаний
2004 Ботинки мертвеца Dead Man’s Shoes Энтони
Примечания[править | править вики-текст]

>>151082353
>>151082394
я о тебе НИ СЛОВА НЕ УПОМЯНАл НА ЮТУБЕ !И тредов уже не пилил чёрт знает сколько. СНИМИ ТРУБКУ В СКАЙПЕ!

Господи что ж ты за человек-то такой подлый...
Я в твою жизнь не лез и не лезу!

Стретч, Гэри
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
(перенаправлено с «Гэри Стретч»)
Гэри Стретч
Gary Stretch
Дата рождения:
4 ноября 1968 (48 лет)
Место рождения:
Сент-Хеленс, Великобритания
Гражданство:
Flag of the United Kingdom.svg Великобритания
Профессия:
актёр, Модель
Карьера:
1993 — по настоящее время
Направление:
Боевик
Драма
Триллер
Исторический фильм
IMDb:
ID 0834282
Гэри Стретч (англ. Gary Stretch; род. 4 ноября 1968, Сент-Хеленс, Мерсисайд, Великобритания) — популярный киноактёр, бывший боксёр.

Содержание [скрыть]
1 Биография
2 Избранная фильмография
3 Примечания
4 Ссылки
Биография[править | править вики-текст]
Гэри Стретч родился 4 ноября 1968 года в Британском городе Сент-Хеленс, Мерсисайд. В начале 1990-х годов Гэри Стретч был популярным «гламурным парнем» британского бокса. Его внешняя привлекательность в сочетании с мастерским умением посылать противника в нокаут помогли Гэри завоевать расположение зрителей и превратить их в его поклонников.

Позднее ещё одним способом зарабатывать деньги для Стретча стал модельный бизнес. Однако, по другим данным, с модельного бизнеса Гэри как раз-таки начинал, прежде, чем стал боксёром.

В конечном счёте, Голливуд открыл перед Гэри массу заманчивых перспектив, и для бывшего боксёра началась жизнь в поездках из Британии в Лос-Анджелес и обратно. В 2004 году его тяжкий труд, наконец, был достойным образом вознаграждён, после того, как он получил роль гангстера в фильме Шэйна Мидоуза «Башмаки мертвеца» (Dead Man's Shoes, 2004). Эта картина принесла Гэри славу и известность, которой он так долго искал и ждал. Позднее он укрепил свой успех, в том же году, снявшись в блокбастере Оливера Стоуна «Александр» вместе с Колином Фарреллом, Анджелиной Джоли и сэром Энтони Хопкинсом[1].

Planned section.svg
Этот раздел статьи ещё не написан.
Согласно замыслу одного из участников Википедии, на этом месте должен располагаться специальный раздел.
Вы можете помочь проекту, написав этот раздел. Эта отметка установлена 31 июля 2016 года.
Есть более полная статья
В другом языковом разделе есть более полная статья Gary Stretch (англ.)
Вы можете помочь проекту, расширив текущую статью с помощью перевода.
При этом, для соблюдения правил атрибуции, следует установить шаблон {{Переведённая статья}} на страницу обсуждения, либо указать ссылку на статью-источник в комментарии к правке.
Избранная фильмография[править | править вики-текст]
1993 — Жара в Акапулько / Acapulco H.E.A.T.
1994 — Смертельная связь / Dead Connection
1997 — Бизнес для наслаждения / Business for Pleasure
1997 — Грязная игра / Infidelity/Hard Fall
1999 — Похищение чемпиона / Shergar
2003 — Полночь — время умирать / A Good Night to Die
2004 — Ботинки мертвеца / Dead Man's Shoes
2004 — Александр / Alexander
2005 — Слуга короля / King Maker
2006 — Башни-близнецы / World Trade Center
2007 — Афганские рыцари / Afghan Knights
2010 — Тяжелый / Heavy
2011 — Девушка из «Голубого Глаза» / Girl from the Naked Eye
Примечания[править | править вики-текст]

Нокаут
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
У этого термина существуют и другие значения, см. Нокаут (значения).

Боксёр находится в нокауте и судья ведёт счёт до 10
Нокаут (англ. knockout) — один из возможных исходов боксёрского поединка. Заключается в том, что один из соперников получает удар, после которого он не может продолжать бой после счёта от 1 до 10. Термин применяется и в других видах единоборств, при этом счёт может вестись не обязательно до десяти, а определяться правилами данного вида спорта, регламентом соревнований или решением судьи.

Нокаут — это состояние боксера, характеризующееся головокружением, частичной или полной потерей ориентации, а иногда и сознания, возникшее в результате удара.

Технический нокаут — остановка боя рефери, врачом, секундантом боксёра или самим боксёром. Происходит из-за травмы, рассечения или какого-либо другого обстоятельства, мешающего продолжению боя одним из боксёров. Боксёр, получивший технический нокаут, признается проигравшим бой.

Умение нокаутировать противника зависит от множества вещей: точности удара, скорости и резкости его нанесения, правильного вложения в удар массы всего тела, мышечной массы и устойчивости к удару у противника и т. д. Умение нокаутировать складывается из трёх составляющих: генетической, технической и силовой. Если генетику преодолеть невозможно, то развить технику и силу можно на боксёрских тренировках. Удары мастеров спорта, по различным экспертным оценкам, в 4-5 раз сильнее, чем удары новичков в боксе.

Стретч, Гэри
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
(перенаправлено с «Гэри Стретч»)
Гэри Стретч
Gary Stretch
Дата рождения:\t
4 ноября 1968 (48 лет)
Место рождения:\t
Сент-Хеленс, Великобритания
Гражданство:\t
Flag of the United Kingdom.svg Великобритания
Профессия:\t
актёр, Модель
Карьера:\t
1993 — по настоящее время
Направление:\t
Боевик
Драма
Триллер
Исторический фильм
IMDb:\t
ID 0834282
Гэри Стретч (англ. Gary Stretch; род. 4 ноября 1968, Сент-Хеленс, Мерсисайд, Великобритания) — популярный киноактёр, бывший боксёр.

Содержание [скрыть]
1\tБиография
2\tИзбранная фильмография
3\tПримечания
4\tСсылки
Биография[править | править вики-текст]
Гэри Стретч родился 4 ноября 1968 года в Британском городе Сент-Хеленс, Мерсисайд. В начале 1990-х годов Гэри Стретч был популярным «гламурным парнем» британского бокса. Его внешняя привлекательность в сочетании с мастерским умением посылать противника в нокаут помогли Гэри завоевать расположение зрителей и превратить их в его поклонников.

Позднее ещё одним способом зарабатывать деньги для Стретча стал модельный бизнес. Однако, по другим данным, с модельного бизнеса Гэри как раз-таки начинал, прежде, чем стал боксёром.

В конечном счёте, Голливуд открыл перед Гэри массу заманчивых перспектив, и для бывшего боксёра началась жизнь в поездках из Британии в Лос-Анджелес и обратно. В 2004 году его тяжкий труд, наконец, был достойным образом вознаграждён, после того, как он получил роль гангстера в фильме Шэйна Мидоуза «Башмаки мертвеца» (Dead Man's Shoes, 2004). Эта картина принесла Гэри славу и известность, которой он так долго искал и ждал. Позднее он укрепил свой успех, в том же году, снявшись в блокбастере Оливера Стоуна «Александр» вместе с Колином Фарреллом, Анджелиной Джоли и сэром Энтони Хопкинсом[1].

Planned section.svg
Этот раздел статьи ещё не написан.
Согласно замыслу одного из участников Википедии, на этом месте должен располагаться специальный раздел.
Вы можете помочь проекту, написав этот раздел. Эта отметка установлена 31 июля 2016 года.
Есть более полная статья
В другом языковом разделе есть более полная статья Gary Stretch (англ.)
Вы можете помочь проекту, расширив текущую статью с помощью перевода.
При этом, для соблюдения правил атрибуции, следует установить шаблон {{Переведённая статья}} на страницу обсуждения, либо указать ссылку на статью-источник в комментарии к правке.
Избранная фильмография[править | править вики-текст]
1993 — Жара в Акапулько / Acapulco H.E.A.T.
1994 — Смертельная связь / Dead Connection
1997 — Бизнес для наслаждения / Business for Pleasure
1997 — Грязная игра / Infidelity/Hard Fall
1999 — Похищение чемпиона / Shergar
2003 — Полночь — время умирать / A Good Night to Die
2004 — Ботинки мертвеца / Dead Man's Shoes
2004 — Александр / Alexander
2005 — Слуга короля / King Maker
2006 — Башни-близнецы / World Trade Center
2007 — Афганские рыцари / Afghan Knights
2010 — Тяжелый / Heavy
2011 — Девушка из «Голубого Глаза» / Girl from the Naked Eye
Примечания[править | править вики-текст]

Грогги
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 2 января 2017; проверки требуют 2 правки.
Tools.svg
Эта страница требует существенной переработки.
Возможно, её необходимо викифицировать, дополнить или переписать.
Пояснение причин и обсуждение — на странице Википедия:К улучшению/7 мая 2016.
Грогги (от англ. groggy — пьяный, непрочный) — одномоментное ухудшение состояния находящегося на ногах боксера, после получения им удара в подбородок.

Происходит из-за сотрясения ушного лабиринта (см. Нокаут). Проходит быстро, но боксер на короткое время теряет боеспособность. Рефери останавливает бой (команда «стоп!») и ведет счет до 8. Если боксер после счета 8 не восстановил своей боеспособности, то рефери продолжает считать до 10, и боксеру засчитывается поражение нокаутом.

Известные случаи:[править | править вики-текст]
Исследователи считают, что жертвой этого состояния, по крайней мере, единожды был английский король Генрих VIII.

В 1524 году копье прошло сквозь зрительную щель его рыцарского шлема, король выпал из седла и некоторое время пребывал в состоянии «грогги», хотя и продолжил поединки в тот же день.

Поведенческие неврологи Йельского университета провели исследование (The head that wears the crown: Henry VIII and traumatic brain injury), из которого сделали вывод о том, что изменение личности короля Генриха, которое произошло в его зрелые годы и вызвало его неадекватное поведение и проблемы со здоровьем, могло быть вызвано травмами головы, полученными им в молодости во время рыцарских турниров.

Генрих VIII известен в истории, в том числе, как "Синяя борода". Он был женат 6 раз. С двумя жёнами он развелся, двух — казнил, и одна умерла. Из-за отказа Папы Римского развести его с первой женой Генрих отказался от католичества и основал свою собственную, англиканскую церковь, которая по сей день является официальной в Соединенном Королевстве.

Под конец жизни он страдал параноидальными расстройствами личности, мигренями и потерей памяти. Его вес увеличился до такой степени, что он не мог ходить самостоятельно, и его приходилось возить в специальной тележке.

Гигиена органов слуха
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Гигиена органов слуха — профилактические меры для предохранения органов слуха от вредных воздействий и проникновения инфекций.

Содержание [скрыть]
1 Личная гигиена
1.1 Ушная сера
1.2 Попадание воды в уши
1.3 Уши и нос
2 Гигиена труда
2.1 Производственный шум
2.2 Баротравмы органов слуха
3 См. также
4 Примечания
Личная гигиена[править | править вики-текст]
Основная статья: Личная гигиена
Ушная сера[править | править вики-текст]
В наружном слуховом проходе, ведущем от ушной раковины к барабанной перепонке, постоянно выделяется ушная сера. Она содержит смягчающие и противомикробные вещества. Накопление ушной серы может привести к закупорке наружного слухового прохода и ухудшению слуха. Поэтому нужно постоянно следить за чистотой ушей — мыть их (однако слишком частое очищение слухового прохода может способствовать повышенному выделению ушной серы[1]). Нельзя доставать серу из ушей спичкой, булавкой, карандашом, поскольку можно повредить барабанную перепонку, что приведёт к ослаблению или потере слуха[2]. Если скопилось много серы, которая полностью закрыла просвет слухового прохода, вследствие чего понизился слух и появился шум в ушах[1], следует обратиться к врачу, чтобы он удалил серные пробки[2].

Попадание воды в уши[править | править вики-текст]
Попадание воды в уши приводит к ощущению заложенности, ухудшению слуха, а при длительном воздействии — к сильной боли. Чтобы избавиться от недавно попавшей воды, необходимо лечь на спину, а затем медленно (примерно за 5 секунд) повернуть голову на больное ухо. После этого вода выльется из уха. Вода совершенно безопасна, т.к. из-за барабанной перепонки она не может попасть внутрь. Но остывшая вода может переохладить ухо и вызвать воспаление.

Уши и нос[править | править вики-текст]
При инфекционных заболеваниях (грипп, ангина, корь) микроорганизмы из носоглотки могут проникнуть через слуховую трубу в полость среднего уха и вызвать воспаление[2].

Гигиена труда[править | править вики-текст]
Основная статья: Гигиена труда
Производственный шум[править | править вики-текст]
Большой вред здоровью наносят сильные шумы, постоянно действующие на организм. Они могут не только приводить к ослаблению слуха или его полной потере, но и снижать работоспособность, повышать утомляемость, вызывать бессонницу, а также быть причиной возникновения ряда заболеваний (язва, гастрит, гипертония и др.). Для борьбы с производственными шумами используются различные средства шумоподавления:

звукопоглощающие материалы и экраны в отделке производственных и жилых помещений, амортизационные устройства на технику, звуконепроницаемые перегородки и боксы и т.д.;
замена частей механизмов из металла на части из пластмассы;[2]
индивидуальные средства защиты: беруши, наушники и др.
При сильных звуках типа взрывов нужно открывать рот, чтобы давление на барабанную перепонку с обеих её сторон было одинаковым и не произошёл её разрыв[2].

Баротравмы органов слуха[править | править вики-текст]
Заготовка раздела
Этот раздел не завершён.
Вы поможете проекту, исправив и дополнив его.
См. также[править | править вики-текст]
Личная гигиена

Личная гигиена
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 29 ноября 2010; проверки требуют 203 правки.
Основная статья: Гигиена
Личная гигиена (индивидуальная) — раздел гигиены, в котором изучаются вопросы сохранения и укрепления здоровья человека, соблюдения гигиенических правил и мероприятий в его личной жизни и деятельности, разрабатываются и проводятся мероприятия гигиенического воспитания, пропаганда гигиенических знаний и здорового образа жизни с целью повышения гигиенической культуры населения. В неё входят вопросы гигиенического содержания тела (кожи, волос, ногтей, зубов), обуви и одежды, жилища, правил рационального питания, закаливания организма и физической культуры. При этом некоторыми вопросами личной гигиены также занимается сексология (личная гигиена половых органов, гигиены половой жизни) и гигиена труда (личная гигиена работников при трудовой деятельности)[1].

В более широком понимании, личная гигиена — это поведение человека, направленное на гигиеническое содержание тела (кожи, волос, ногтей, зубов), обуви и одежды, жилища, закаливание организма[2]. Является неотъемлемой частью здорового образа жизни[3].

Содержание [скрыть]
1 Значение личной гигиены в жизни человека
2 Гигиена тела человека
2.1 Личная гигиена органов зрения
2.2 Личная гигиена органов слуха
2.3 Личная гигиена полости рта
2.4 Личная гигиена кожи
2.5 Личная гигиена половых органов и промежности
3 Гигиена сна и отдыха
4 Гигиенические правила рационального питания
5 Гигиена половой жизни
6 Личная гигиена одежды и обуви
7 Гигиенические правила содержания жилища
8 Личная гигиена работников при трудовой деятельности
8.1 Личная гигиена работников общественного питания и водоснабжения
8.2 Личная гигиена медицинского персонала
8.3 Личная гигиена парикмахеров
8.4 Личная гигиена работников с вредными условиями труда
9 Личная гигиена больного
10 См. также
11 Примечания
12 Литература
13 Ссылки
Значение личной гигиены в жизни человека[править | править вики-текст]

Мытьё рук — один из способов профилактики заражения кишечными инфекциями
В отличие от общественной гигиены, целью которой является укрепление здоровья всего населения или здоровье популяции, личная гигиена направлена на сохранение и укрепление индивидуального здоровья человека.[4]

Любые достижения общественной гигиены не достигнут своей цели и не смогут сохранить здоровье человека, который будет пренебрегать основами личной гигиены (соблюдение режима труда и отдыха, полноценный сон, рациональное питание, достаточное пребывание на свежем воздухе, соблюдение чистоты кожных покровов, полости рта, одежды, занятия по закаливанию и физической культуре, отсутствие вредных привычек, таких, как курение и злоупотребление алкоголем и др.). Систематическое невнимательное отношение к гигиеническим условиям жизни ухудшает его здоровье и снижает работоспособность.[5]

При этом личная гигиена неразрывно связана и с гигиеной в целом, в том числе с общественной. Так, несоблюдение требований личной гигиены в повседневной жизни, особенно представителями некоторых профессий, оказывает неблагоприятное влияние на здоровье окружающих (пассивное курение, возникновение и распространение инфекционных заболеваний и гельминтозов, отравления и т. д.).

Гигиена тела человека[править | править вики-текст]

Тупфер, применяемый как ухочистка
Гигиенический уход за телом должен производиться ежедневно.

Личная гигиена органов зрения[править | править вики-текст]
Личная гигиена органов слуха[править | править вики-текст]
Гигиена органов слуха

Личная гигиена полости рта[править | править вики-текст]

Зубная нить
Гигиена полости рта является средством предупреждения кариеса зубов, гингивита, пародонтоза, неприятного запаха из полости рта (галитоза) и других стоматологических заболеваний. Она включает в себя как ежедневную чистку, так и профессиональную, которую производит врач-стоматолог (санация полости рта).

Гигиенический уход за полостью рта производиться должен не менее 2 раз в день (после завтрака и ужина). Необходимо использовать зубную щётку с мягкой щетиной и зубную пасту (зубной порошок). Чистить зубы надо вертикальными движениями щётки. Менять щётку требуется по мере износа, но не реже чем каждые 3-4 месяца[6]. Обязательно нужно использовать зубную нить для чистки боковых поверхностей зубов между ними. Зубная щетка должна быть индивидуальной[6][7]. Также применяют другие стоматологические средства, как ополаскиватели для полости рта, дентальные салфетки, зубочистки.

В качестве профилактики для дезодорирования полости рта после еды, удаления остатков пищи и нормализации pH[8] можно применять жевательную резинку без сахара, для большего эффекта стоматологи рекомендуют применять медицинские или функциональные жевательные резинки[8] с ксилитом и функциональными добавками. После каждого приема пищи необходимо полоскать рот.

Полоскание горла.

Личная гигиена кожи[править | править вики-текст]
Кожа человека выделяет пот и кожное сало, загрязняется пылью. В норме на коже человека обитают безвредные микроорганизмы, естественная микрофлора человека. При загрязнении кожа теряет свои защитные свойства и на ней начинают размножаться болезнетворные микроорганизмы, а пот и кожное сало, разлагаясь, начинают источать запахи. Немалое количество микроорганизмов скапливается под ногтями. Поэтому рекомендуется принимать ежедневный гигиенический душ, ногти регулярно коротко обстригать. Через грязные руки можно заразиться кишечными инфекциями и гельминтозами, во избежание этого необходимо обязательно мыть руки с мылом после возвращения домой с улицы, после посещения туалета, перед едой. Необходимо ежедневно мыть ноги перед сном с последующим тщательным обтиранием их полотенцем.

Мытьё волос осуществляют не реже 1—2 раз в неделю. Для мытья волос и головы применяют шампунь. Расчёски, бритвенные принадлежности должны быть индивидуальные.

Также к гигиеническим мероприятиям относится применение защитных перчаток, одежды, обуви, кремов для предохранения кожи от ожогов, отморожений, травм (царапины, ссадины, ушибы, занозы и т. п.), агрессивных химических, ядовитых и заразных веществ.

Личная гигиена половых органов и промежности[править | править вики-текст]

Тампон гинекологический

Женский писсуар
Несоблюдение правил личной гигиены половых органов может привести к таким заболеваниям, как уретрит, цистит, кольпит, бартолинит, кандидоз — у девочек и женщин, уретрит, баланит, баланопостит — у мальчиков и мужчин. В связи с тем, что кожа половых органов вырабатывает смегму и она накапливается, необходимо регулярно подмываться. Подмывание грудных детей производится после акта дефекации или мочеиспускания. Во избежание заражения заболеваниями, передающимися половым путём, необходимо пользоваться только индивидуальными средствами личной гигиены (полотенце, мочалка, бритвы). После каждого акта дефекации необходимо применять туалетную бумагу, либо подмываться.

у мальчиков, мужчин
Рекомендуется ежедневное подмывание наружных половых органов (препуциального мешка)[9].

у девочек, женщин
Подтирание и подмывание наружных половых органов девочек, девушек и женщин необходимо производить спереди назад, во избежание заноса инфекции из ануса в вульву[10]. Подмываться необходимо ежедневно тёплой водой. Не следует часто подмываться с использованием мыла, так как оно приводит к сухости слизистой вульвы и нарушению нормальной микрофлоры влагалища, так как обладает щелочной реакцией. При невозможности подмывания следует применять влажные (гигиенические) салфетки, также желательно их применение после каждого акта мочеиспускания. Во время менструации используются соответствующие предметы личной гигиены (гигиеническая прокладка, тампон гинекологический, менструальная чашечка и др.).

Гигиена сна и отдыха[править | править вики-текст]
Необходимо соблюдать режим сна и бодрствования. Продолжительность ночного сна должна быть не менее 7 часов, во избежание недосыпания

Здоровое питание
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Здоровое питание — это питание, обеспечивающее рост, нормальное развитие и жизнедеятельность человека, способствующее укреплению его здоровья и профилактике заболеваний[1]. Соблюдение правил здорового питания в сочетании с регулярными физическими упражнениями сокращает риск хронических заболеваний и расстройств, таких как ожирение, сердечно-сосудистые заболевания, диабет, повышенное давление и рак[2].

Современная наука проводит многочисленные исследования, чтобы оптимизировать рацион питания для профилактики основных хронических заболеваний.

Первым полномасштабным исследованием, подтвердившим, что здоровое питание может значительно снизить проблемы с сердечно-сосудистыми заболеваниями, ожирением и диабетом, стал проект «Северная Карелия», проведение которого стартовало в Финляндии в 1973 году. За 35 лет у населения области Северной Карелии смертность от сердечно-сосудистых заболеваний снизилась в 7 раз[3]. Этот результат лег в основу общеевропейской Стратегии по здравоохранению 2020[4].

Основные изменения, которые привели проект Северная Карелия к такому результату:

отказ от курения
изменение рациона населения:
снижение потребления сливочного масла на 80 %
увеличение потребления растительного масла
потребление низко-жирной молочной продукции
увеличение потребления овощей и фруктов
изменения рецептуры традиционных блюд и обучение населения новым техникам приготовления (не жарка, а запекание и отваривание)
Содержание [скрыть]
1 Рекомендации по здоровому питанию
1.1 Поддержка здорового питания государством
2 См. также
3 Ссылки
3.1 Примечания
Рекомендации по здоровому питанию[править | править вики-текст]
Разумеется, состав идеального рациона человека зависит от рода деятельности, образа жизни и места проживания, однако существуют более или менее универсальные советы, разрабатываемые здравоохранительными организациями[5][6]:


Диаграмма, иллюстрирующая рекомендуемое соотношение продуктов в пище, на основе Eatwell plate
Внимательно следите за калорийностью продуктов и массой тела. Так Государственный научно-исследовательский центр профилактической медицины (ГНИЦПМ) рекомендует снижение избыточного веса при показателе Индекса массы тела большем, чем 27 кг/м2[6].
Ограничивайте получение энергии из жиров. Насыщенные жиры (животные, твёрдые растительные жиры) — должны составлять до 1/3 потребляемых жиров, остальные 2/3 жиров должны быть ненасыщенными, жидкими жирами. При употреблении молока и молочных продуктов следует отдавать предпочтение продуктам с пониженной жирностью[7]. Старайтесь не употреблять пищу, содержащую трансжирные кислоты.
Стремитесь к увеличению доли фруктов, овощей, цельных зёрен, бобовых и орехов в ежедневном рационе. Именно из этой пищи следует получать 50-60 % всей энергии[8].
Примерно треть хлеба, круп, муки в рационе должны составлять продукты, обогащённые микронутриентами[7].
Ограничивайте употребление простых углеводов (сахара, мёда, сладких газированных напитков) — не более 30-40 г в сутки.
Ограничивайте употребление поваренной соли и употребляйте только иодированную соль.
Старайтесь обеспечивать организм витаминами в физиологических количествах, в том числе антиоксидантами (витамины А, С, Е), фолиевой кислотой. В случае, если ваш рацион не включает достаточное количество витаминов из пищи, можно периодически принимать поливитамины и дополнительно витамин D[9][10].
Консультируйтесь с врачом на темы диет, доверяйте только питанию, разработанному авторитетными учреждениями здравоохранения.
Поддержка здорового питания государством[править | править вики-текст]
Правительства многих развитых стран ежегодно выделяют средства на популяризацию здорового образа жизни и, в частности, здорового питания. Большую популярность приобрели средства инфографики, например, разработанные с учётом национальных особенностей пирамиды питания[11] , на которых визуально показывается рекомендуемое количество различных видов продукции.

В России возможно получить диетологическую помощь в рамках первичной медико-санитарной помощи[12]. Врачи - диетологи осуществляют наблюдение и лечение следующих групп пациентов:

с избыточной массой тела и ожирением I—III степени;
с алиментарно-зависимыми заболеваниями;
страдающих синдромом нарушенного пищеварения и всасывания;
имеющих нарушения пищевого статуса.
См. также[править | править вики-текст]
Здоровый образ жизни
Спортивное питание
Пирамида питания
Ссылки[править | править вики-текст]

Пирамида питания
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Пирамида питания или пищевая пирамида — схематическое изображение принципов здорового питания, разработанных диетологами. Продукты, составляющие основание пирамиды, должны употребляться в пищу как можно чаще, в то время, как находящиеся на вершине пирамиды продукты следует избегать или употреблять в ограниченных количествах.

Первая пищевая пирамида была опубликована Министерством сельского хозяйства США в 1992 году, затем она была несколько раз переработана с учётом новых знаний диетологов. В России пока не была разработана собственная пищевая пирамида, однако специалисты НИИ питания РАМН одобряют американский проект MyPyramid с учётом национальных особенностей[1].

Содержание [скрыть]
1 Построение пирамиды
2 MyPyramid
3 Другие виды пирамид
4 Примечания
5 См. также
6 Ссылки
Построение пирамиды[править | править вики-текст]

Гарвардская пирамида питания
В основании пирамиды, разработанной Гарвардской школой общественного здоровья под руководством американского диетолога Уолтера Виллетта, лежат физическая активность и достаточное потребление жидкостей, предпочтительней в виде минеральной воды.

Основание собственно пирамиды питания содержит три группы продуктов: овощи и фрукты, цельнозерновые продукты — источники так называемых «длинных углеводов» (неочищенный рис, хлеб грубого помола, макаронные изделия из цельнозерновой муки, каши), и растительные жиры, содержащие полиненасыщенные жирные кислоты (оливковое масло, подсолнечное, рапсовое и другие). Продукты из этих групп следует по возможности употреблять с каждым приёмом пищи. При этом доля овощей и фруктов распределяется следующим образом: 2 порции фруктов (около 300 г в день) и 3 порции овощей (400—450 г).

На второй ступени пирамиды находятся белоксодержащие продукты растительного — орехи, бобовые, семечки (семена подсолнуха, тыквы и др.) — и животного происхождения — рыба и морепродукты, мясо птицы (курятина, индюшатина), яйца. Эти продукты можно употреблять от 0 до 2-х раз в день.

Чуть выше расположены молоко и молочные продукты (йогурты, сыр и т. д.), их употребление следует ограничить одной-двумя порциями в день. Людям с непереносимостью лактозы следует заменить молочные продукты на препараты, содержащие кальций и витамин D3.

На самой верхней ступени пирамиды находятся продукты, употребление которых следует сократить. К ним относятся животные жиры, содержащиеся в красных сортах мяса (свинине, говядине) и сливочном масле, а также продукты с большим содержанием так называемых «быстрых углеводов»: продукты из белой муки (хлеб и хлебобулочные изделия, макаронные изделия), очищенный рис, газированные напитки и прочие сладости. С недавних пор в последнюю группу включают и картофель из-за большого содержания в нём крахмала, в первоначальной версии пирамиды картофель находился на самой нижней ступени вместе с цельнозерновыми изделиями.

В стороне от пирамиды изображены алкоголь, который можно употреблять в разумных количествах до нескольких раз в неделю, и витаминно-минеральные комплексы, поскольку современные продукты питания не покрывают потребностей большинства людей в витаминах и биологически значимых элементах.

MyPyramid[править | править вики-текст]

MyPyramid, 2007
Основная статья: MyPyramid
В январе 2007 года статус государственной программы в США получила разработанная в 2005 году Министерством сельского хозяйства пирамида MyPyramid. Основными принципами, заключёнными в новую пирамиду, являются физическая активность, умеренность, разнообразие, пропорциональность и индивидуальность[1].

В отличие от прежних пирамид, новая делит продукты по группам на другой лад. Так, MyPyramid состоит теперь не из горизонтальных слоёв, а из сегментов, каждый из которых обозначает ту или иную группу продуктов (в порядке расположения в пирамиде, начиная слева): злаки, овощи, фрукты, жиры, молочные продукты, мясо и бобовые. О рекомендуемых пропорциях можно судить по ширине сегментов — чем шире сегмент, тем больше продуктов из этой группы следует употреблять. Самый узкий сегмент принадлежит группе жиров.

Теперь человек может сам выбрать продукты из групп и составить свой рацион на основе предпочитаемых им продуктов, ориентируясь лишь на примерные пропорции. Таким образом, данная пирамида делает акцент на индивидуальный подход к подбору питания[2]. Сбоку от пирамиды изображён человечек, взбирающийся по ступеням, который символизирует необходимость физических упражнений.

Другие виды пирамид[править | править вики-текст]

Японская пирамида питания
Помимо широко распространённых пирамид, ориентированных в первую очередь на жителей Америки и Европы, существуют также менее популярные пирамиды, которые учитывают национальные пищевые и культурные традиции региона, а также пирамиды для определённых слоёв населения, к примеру, пирамида питания для детей, пирамида для вегетарианцев и т. д.

Некоторые виды пищевых пирамид:

Пирамида питания для вегетарианцев, в зависимости от вида вегетарианства, не содержит мясных и/или молочных продуктов, рыбы, яиц. Белковые продукты животного происхождения заменены на продукты растительного происхождения (тофу, бобовые, орехи), также даны рекомендации к употреблению витаминно-минеральных комплексов, разработанных специально для вегетарианцев (повышенная потребность в железе, кальции, витаминах В12 и D)
Азиатская пирамида питания содержит большое количество овощей, а также типичные для региона рис, соевые продукты и зелёный чай. Для некоторых азиатских стран характерны пирамиды без содержания молочных продуктов в связи с большим процентом людей с непереносимостью лактозы (см. также Азиатская кухня)
Средиземноморская пищевая пирамида ставит в основу зерновые продукты, овощи и фрукты, а также оливковое и другие растительные масла, затем следуют рыба и морепродукты, а употребление мяса следует сократить до нескольких раз в месяц (см. также Средиземноморская диета)
Примечания[править | править вики-текст]

>>151081857
Извините за неровный почерк?

Энергетическая ценность
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 12 марта 2016; проверки требуют 11 правок.
Энергетическая ценность — одна из наиболее важных характеристик продуктов питания, определяющая их пищевую ценность.[1] Определяется количеством энергии, получаемой организмом от пищевых компонентов, входящих в потребляемую пищу, зависит от содержания в ней углеводов, жиров, белков и органических кислот.[2]

Для продуктов питания энергетическая ценность обычно указывается из расчёта на 100 граммов продукта, либо на одну порцию для фасованных продуктов, включает сведения о количестве трёх основных компонентов (жиры, белки, углеводы) и общую энергетическую ценность в ккал и кДж. (1 ккал = 4,1868 кДж)

Содержание [скрыть]
1 Энергетическая ценность основных компонентов продуктов питания
2 Суточная норма калорий
3 Примечания
4 Литература
Энергетическая ценность основных компонентов продуктов питания[править | править вики-текст]
В таблице указаны лишь средние значения для каждого класса веществ. Точные значения могут слегка отличаться от вещества к веществу.

Энергетическая ценность
Компонент пищи кДж/г ккал/г
Жиры 38.97 9[2]
Белки 17.17 4[2]
Углеводы 17.17 4[2]
Карбоновые кислоты (лимонная кислота и др.) 9 2,2
Многоатомные спирты (глицерин, подсластители) 10 2,4
Алкоголь 26 7,1
Пищевые волокна 8 1,9
Суточная норма калорий[править | править вики-текст]
Суточная норма калорий человека зависит от возраста, веса, роста, пола, образа жизни, она определяется энергетическими затратами организма на различные виды деятельности и основным обменом. Причём основной обмен у женщин несколько меньше, чем у мужчин — примерно на 15—20 процентов[источник не указан 117 дней]. Взрослому мужчине среднего телосложения необходимо около 2500 ккал. в день, в то время как женщине необходимо только 2000 ккал. в день[источник не указан 117 дней]. Существуют калькуляторы, позволяющие посчитать дневную норму калорий в зависимости от задачи (похудение, набор массы, поддержание формы), пола, возраста, роста, веса и уровня активности исходя из образа жизни[3].

Примечания[править | править вики-текст]

Массовый голод
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 18 марта 2017; проверки требует 1 правка.

На данной карте выделены страны, в которых голодает 5 и более миллионов человек. Страны окрашены разным цветом в зависимости от процента голодающих от общего населения в стране.
Голод — вот что делает людей революционерами.
Свой или чужой. Но когда его чувствуют, как свой…
Че Гевара
Почтовая марка «помощь голодающим Поволжья» в 1923 г. Во время голода в Поволжье многие умерли не только от голода, но и от болезней, вызванных недоеданием
Массовый голод — социальное бедствие, вызванное длительной нехваткой продовольствия и приводящее к массовой гибели населения на территории крупных регионов.

Голод разделяют на абсолютный и относительный[1].

В настоящее время существуют «достаточные ресурсы для удовлетворения продовольственных потребностей мира»[2], однако «продолжают существовать трудности экономического, социального и политического характера, которые препятствуют удовлетворению этих потребностей»[3].

По утверждению ФАО (2012), каждый седьмой человек в мире страдает от хронического голода и недоедания[4][5].

От масштабного массового голода в Восточной Африке, в 2011 году умерло от 50 до 100 тысяч человек, на май 2012 года южнее Сахары недоедает каждый четвёртый из 856-миллионного населения[6].

Содержание [скрыть]
1 Голод в истории
1.1 Упоминания в Библии
1.2 Массовый голод в Европе
1.3 Массовый голод в XX веке
2 Голод в мире
3 Голод и перенаселение
4 Последствия
5 Политика и голод
6 Борьба с голодом
7 См. также
8 Примечания
9 Литература
10 Ссылки
Голод в истории[править | править вики-текст]
Упоминания в Библии[править | править вики-текст]
Иосиф — персонаж Библии («Бытие», гл. 37—50). К Иосифу обратился за консультацией сам фараон. Исходя из сновидения, правильно предсказал 7 лет хорошего урожая и затем 7 лет неурожая и голода, посоветовал за изобильные годы скопить запас зерна. Фараон оценил мудрость и назначил Иосифа заведующим всем хозяйством. Во время голода Иосиф распоряжался продажей зерна. Повествование говорит о семи годах голода по всей земле. Братья Иосифа из-за голода, рискуя жизнями, несколько раз приезжали за хлебом в Египет.

Пророк Илия («3-я Книга Царств», гл. 16—19 и «4-я Книга Царств» гл. 1—2, 1—15) жил при израильском царе Ахаве, который поклонялся идолу Баалу (бог плодородия и солнца) и принуждал к тому же и народ. Илия пришел к Ахаву и от имени Божия объявил ему: «за твое нечестие в эти годы не будет ни дождя, ни росы, разве только по моей молитве». Так и случилось. Началась страшная засуха; даже трава погибла, и настал голод. Илья, по воле Божией, поселился в пустыне у одного ручья, куда вороны приносили ему хлеб и мясо, а воду он пил из ручья. Когда ручей высох, Бог повелел пророку идти в языческий город Сарепту Сидонскую к одной бедной вдове и жить у неё. У этой вдовы, которая жила с сыном своим, оставалась только одна горсть муки и немного масла. Придя в Сарепту, Илия велел ей испечь для него лепешку и обещал, что мука и масло не будут убывать, пока не даст Господь дождя на землю. Женщина поверила пророку Божию и сделала так, как он сказал ей. Случилось чудо. Мука и масло у неё не убывали. Вскоре у этой вдовы заболел сын и умер. Пророк Илия трижды помолился над ним Богу, и мальчик ожил. Три с половиною года продолжались голод и засуха, пока весь народ израильский в страхе не пал на землю и воскликнул: «Господь есть истинный Бог, Господь есть истинный Бог!» После этого Илия взошел на вершину горы и стал молиться о дожде. Подул с моря ветер, показались на небе большие тучи и пошел сильный дождь.

Сообщения о голоде встречаются в евангельских пророчествах о последних днях («Ибо восстанет народ на народ, и царство на царство, и будут глады, моры», (Мф. 24:6-8).

Илия (пророк)
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
У этого термина существуют и другие значения, см. Илия.
Илия
др.-евр. אֵלִיָּהוּ‎ (Элияху)
Iliya prorok ikona Pskov.jpg
Илия пророк с житием и деисусом. Из церкви Ильи Пророка в погосте Выбуты, близ Пскова. Конец XIII в. ГТГ
Пол:
мужской
Период жизни:
IX век до н. э.
Толкование имени:
мой Бог — יהוה
В иных культурах:
Ильяс (ислам.)
Местность:
род. Фесвия Галаадская
Занятие:
пророк
Происхождение:
в колене Неффалимовом
Отец:
Совах
Супруг(а):
нет
День памяти:
20 июля
Связанные персонажи:
Елисей (пророк), Ахав, Иезавель
Атрибуты:
Огненная колесница
Commons-logo.svg Файлы на Викискладе
Илия (ивр. ‏אֵלִיָּהוּ‏‎ (Элийяху), ивр. ‏אֵלִיָּה‏‎ (Элийя) — «Бог мой Яхве»; др.-греч. Ἡλίας; в Исламе — араб. إلياس‎ (Ильяс)) — библейский пророк в Израильском царстве, в IX веке до н. э.

В исторических церквях его память совершается 20 июля (2 августа). У восточных славян пророк Илия пользовался особенным почитанием (см. Ильин день)[1]. В христианстве является самым почитаемым ветхозаветным святым. Также считается покровителем воздушно-десантных войск[2] и военно-воздушных сил[3].

Содержание [скрыть]
1 Имя
2 Жизнь
3 Вознесение
4 Предание о Втором пришествии
5 Чудеса, связанные с Илией, описанные в Ветхом Завете
6 Пророк Илия в Новом Завете
7 Пророк Илия в иудаизме
8 Пророк Илия в исламе
9 В славянской традиции
10 См. также
11 Примечания
12 Литература
13 Ссылки
Имя[править | править вики-текст]
Иногда, по месту рождения в городе Фисвы, пророка Илию называют Илия Фесвитянин.

Элийяху означает «Мой Бог» (אלי — мой Бог; יהו — краткая форма имени Бога, в синодальном переводе переводится как Господь).

В древнееврейском, непосредственно в отношении пророка Илии, используются два варианта написания: אֵלִיָּהוּ (Элийяhу) (3Цар. 2:28, 3Цар. 17-19) и אֵלִיָּה (Элийя) (Мал. 4:5). В имени Элийяху (др.-евр. אֵלִיָּהוּ‎) буква «х» (ה, «хей») произносится как глоттальная [h]. В силу несходства языков и несовершенства перевода на древнегреческий, греческий, старославянский, а затем и русский, имя Элияху преобразовалось в Илия.

Жизнь[править | править вики-текст]
Илия был ревностным поборником чистоты веры в Израильском царстве и грозным обличителем идолопоклонства и нечестия. Его деятельность относится к царствованию Ахава, когда гордая и властолюбивая жена слабохарактерного царя, финикиянка Иезавель, решила установить культ Ваала и Астарты.

Предание гласит, что истинные ревнители благочестия были изгнаны из страны, и при дворе был учреждён штат жрецов Ваала. Грозным обличителем за попрание святыни явился пророк Илия, который совершал много чудес, чтобы вразумить нечестивого царя. История его жизни и деятельности излагается в Третьей и Четвёртой Книгах Царств (3Цар. 17—20 и 4Цар. 1—3).

Когда нечестие Ахава достигло крайней степени, пророк возвестил царю, что за его нечестие страну на несколько лет постигнет голод (3 Цар. 17:1)[4]. Но Ахав не раскаялся, началась борьба между царём и пророком, окончившаяся торжеством последнего. Во время жертвоприношения на горе Кармил (Кармель), устроенного с целью испытания и сравнения могущества Яхве и Ваала, жрецы последнего потерпели полное поражение и собственноручно были казнены пророком (3Цар. 18:40). Это ещё более разъярило Иезавель, которая поклялась убить Илию.

Но пророк ушёл в пустыню. Побывав у горы Хорив, Илия опять вернулся в царство Израильское, по воле Господа избрал себе ученика и преемника в лице Елисея, обличил Ахава в бесчестном захвате виноградника у Навуфея, окончательно смирил Ахава и обличил его преемника Охозию за его обращение по случаю болезни к аккаронскому идолу Веельзевулу.

Вознесение[править | править вики-текст]

Огненное восхождение Ильи-пророка на Небеса. Нижегородская школа, кон. XV — нач. XVI веков
Как в иудаизме, так и в христианстве считается, что Илия был взят на Небо живым: «вдруг явилась колесница огненная и кони огненные, и разлучили их обоих, и понесся Илия в вихре на Небо» (4Цар. 2:11). Согласно Библии, до него живым на небеса был взят лишь Енох, живший до Потопа (Быт. 5:24). Впрочем, в православном богословии есть мнение, что Илия был вознесен не на небо, но в некое сокровенное место, в котором и ожидает дня Второго пришествия Иисуса Христа[5].

В книге Премудрости Иисуса, сына Сирахова событие вознесения Илии описывается так: «Илия сокрыт был вихрем, — и Елисей исполнился духом его» (Сирах. 48:12). Согласно Четвертой книге Царств, Илия оставил пророку Елисею свою верхнюю одежду («милоть»), сбросив её ему уже с огненной колесницы (4Цар. 2:11-13).

Древнейшая история[править | править вики-текст]
Самыми древними обитателями современной территории Израиля были эректусы, следы пребывания которых сохранились на территории археологического памятника Убайдия (ивр. ‏‏תל עובדיה‏‎‎‎‏‎, Тель-Овадия)[15]. В среднем палеолите появились неандертальцы. Первые люди современного типа появились в этом регионе 200—75 тысяч лет назад (Кесем)[16]. В 10—8 тысячелетиях до н. э. эта территория входила в ареал натуфийской культуры, носители которой впервые в истории начали культивировать злаки[17].

Примерно 9 тысяч лет назад в этих местах началась неолитическая революция и появились первые поселения, в том числе древнейший город Иерихон. Ханаанеи, первые семитские племена, появились здесь примерно в 4—3 тысячелетии до н. э.[16] Следующие 2—3 тыс. лет территория находилась под протекторатом Древнего Египта[17].

Ранняя история[править | править вики-текст]

Карта Палестины 1759 года, показывающая расселение
Двенадцати колен Израиля
Земля Израиля (ивр. Эрец-Исраэль) является родиной еврейского народа, где он сформировал свой духовный и религиозный облик, а также ценности национальной и общечеловеческой культуры. Связь еврейского народа и Земли Израиля ведётся со времён библейского патриарха Авраама. Согласно Библии, Земля Израиля была завещана евреям Богом с тем, чтобы стать Землёй Обетованной — здесь находятся все священные места еврейского народа[18].

Библейское предание о патриархах видимо отражает миграции иврим (хабиру) во II тыс. до н. э. и события эпохи вторжения гиксосов в Египет. История Авраама вероятно соответствует начальному этапу миграций иврим, а массовое переселение происходит около XIII века до н. э. в результате чего позднебронзовая культура Ханаана сменяется новой[17]. Чуть позже в Ханаан вторгаются филистимляне. Установление царской власти и возникновение Израильского, а позже и Иудейского царств датируется концом XI — серединой X веков до н. э. Эти государственные образования (в той или иной форме) существовали в регионе с перерывами следующие тысячу лет.

Начиная с VIII века до н. э. эта территория последовательно оказывалась под властью Ассирии, Вавилона (586—539 года до н. э.), персидской империи Ахеменидов (539—331 года до н. э.), Македонии (332—312 года до н. э.). В III—II вв. до н. э. входила в состав эллинистических государств Птолемеев и Селевкидов. Отвоевав в результате восстания Маккавеев независимость, с 152 по 37 год до н. э. в Иудее правила еврейская династия Хасмонеев.


Римский гарнизон у подножия крепости Массада
С 63 года до н. э. Иудея стала вассалом Рима и с 70 года н. э. была превращена в римскую провинцию. После поражения восстания Бар-Кохбы против римлян в 135 году римляне изгнали из страны значительное количество евреев и переименовали провинцию Иудея в Сирия Палестинская, чтобы стереть память об еврейском присутствии в этих местах[17].

Вслед за разделением в 395 году Римской империи на Западную и Восточную (Византию) Палестина отошла к последней и вплоть до 619 года оставалась её провинцией. На короткий период 614—629 годы Палестина была завоёвана Персией и вошла в состав империи Сасанидов[17], а затем снова стала византийской провинцией. В 629—630 годах в результате массовых убийств и гонений на евреев, начатых византийским императором Ираклием, еврейское присутствие в регионе достигло своего минимума за всю трёхтысячелетнюю историю, но никогда не прекращалось полностью[19].

Средние века[править | править вики-текст]
Около 636 года — в самом начале исламских завоеваний — Палестина была завоёвана у Византии мусульманами[20]. В последующие шесть веков контроль над этой территорией переходил от Омейядов[21] к Аббасидам[22], к крестоносцам и обратно.

Эпоха арабского владычества в Палестине делится на четыре периода: завоевание и освоение страны (638—660 годы), династия Омейядов (661—750), династия Аббасидов (750—969), династия Фатимидов (969—1099).


Рефекториум в крепости Акко, XII век.
В 1099 крестоносцы основали здесь Иерусалимское королевство. Однако уже в 1187 Салах-ад-Дин взял Иерусалим, а в 1291 пала последняя крепость крестоносцев Акра. В 1260 году Палестина перешла в руки династии Мамлюков.

Под властью Османской империи (1516—1917)[править | править вики-текст]
Основная статья: Палестина в составе Османской империи
В 1517 году территория Израиля была завоевана турками-османами под предводительством султана Селима I. В течение 400 лет она оставалась частью огромной Османской империи (Блистательной Порты), охватывавшей значительную часть Юго-Восточной Европы, всю Малую Азию и Ближний Восток, Египет и Северную Африку[23].

В Османской империи иудеи имели статус «зимми» — то есть пользовались относительной гражданской и религиозной свободой, не имели права носить оружие, служить в армии и ездить на лошадях, а также были обязаны платить особые налоги[24]. В этот период евреи Эрец-Исраэль жили главным образом за счёт благотворительных поступлений из-за границы (Халукка). В течение XVI века большие еврейские общины росли и развивались в четырёх святых (для иудаизма) городах: Иерусалиме, Хевроне, Цфате и Тверии.

В начале XVIII века была предпринята одна из самых значительных попыток алии из Европы и обновления еврейского религиозно-национального центра в Иерусалиме. Во главе этого движения стоял рабби Иехуда Хасид, прибывший в Иерусалим в 1700 году во главе примерно тысячи своих последователей — выходцев из различных стран Европы. Однако сам Иехуда Хасид после прибытия в страну внезапно умер, а община распалась из-за долгов. Ашкеназская синагога была сожжена кредиторами-арабами (1720), а евреи-ашкеназы выселены из города. Долгое время после этих событий еврейские иммигранты из Европы селились главным образом в Хевроне, Цфате и Тверии[17].

В начале 1799 года в Палестину вторгся Наполеон. Французам удалось овладеть Газой, Рамлой, Лодом и Яффой. Однако французский полководец не сумел овладеть крепостью Акко и был вынужден отступить в Египет[17].

В 1800 году население Палестины не превышало 300 тыс., 5 тыс. из которых составляли евреи (главным образом, сефарды). Большая часть еврейского населения была сосредоточена по-прежнему в Иерусалиме, Цфате, Тверии и Хевроне. Главные места концентрации христианского населения (около 25 тыс.) — в Иерусалиме, Назарете и Вифлееме — контролировались православной и католической церквами. Остальное население страны составляли мусульмане, почти все — сунниты[17].

В период 1800—31 годов территория страны делилась на две провинции (вилайеты). Центрально-восточный горный район, простиравшийся от Шхема на севере до Хеврона на юге (включая Иерусалим), относился к Дамасскому вилайету; Галилея и прибрежная полоса — к вилайету Акко. Большая часть Негева находилась в этот период вне османской юрисдикции[17].

В 1832 году территория Палестины была завоёвана Ибрахим-пашой, сыном и военачальником вице-короля Египта Мухаммада-Али. Палестина, северная граница которой достигала Сидона, стала единой провинцией с центром в Дамаске. Египтяне, правившие страной восемь лет (1832—40), провели некоторые реформы по европейскому образцу[17].

В XIX веке Иерусалим снова превратился в важнейший еврейский центр Эрец-Исраэль. Цфат, соперничавший с Иерусалимом за духовное первенство, сильно пострадал в результате землетрясения (1837), унёсшего жизни около 2 тыс. евреев, и пришёл в упадок.

В 1841 году Палестина и Сирия вернулись под непосредственный контроль Турции. К этому времени численность еврейского населения Палестины удвоилась, в то время как христианского и мусульманского — осталась без изменения[17].

К 1880 году население Палестины достигло 450 тыс. человек, из которых 24 тыс. составляли евреи. Большинство евреев страны проживали в четырёх городах: Иерусалиме (где евреи составляли более половины всего 25-тысячного населения), Цфате (4 тыс.), Тверии (2,5 тыс.) и Хевроне (800), а также в Яффе (1 тыс.) и Хайфе (300). Иерусалим стал крупнейшим городом в стране[17].

Сионизм (ивр. ‏צִיּוֹנוּת‏‎, цийонут — от названия горы Сион в Иерусалиме) — политическое движение, целью которого является объединение и возрождение еврейского народа на его исторической родине — в Израиле (Эрец-Исраэль), а также идеологическая концепция, на которой это движение основывается[1][2][3][4].

Идеология сионизма объединяет различные по своей ориентации движения — от лево-социалистических до ортодоксально-религиозных. До Второй мировой войны (см. Холокост) сионизм был одним из наиболее крупных общественно-политических движений еврейского народа (наряду с ратовавшим за культурную автономию рабочим движением Бунд и территориализмом). После Второй мировой войны он стал единственным движением еврейского национализма[5].

Содержание [скрыть]
1 Происхождение и значение термина
1.1 Ошибочное использование термина
2 Цели и идеология
3 13 тезисов сионизма
4 История Сионизма
4.1 Предпосылки к возникновению
4.1.1 Культурные предпосылки
4.1.2 Политические предпосылки
4.2 Предтечи сионизма
4.2.1 Стремление евреев в Сион
4.2.2 Поселенческая деятельность в XIX веке
4.3 Возникновение политического сионизма. Деятельность Т. Герцля (1897—1904)
4.4 Становление и развитие движения (1904—1917)
4.5 От Декларации Бальфура до Билтморской программы (1917-42)
4.6 Борьба за создание еврейского государства (1940-48)
4.7 Период становления и укрепления Государства Израиль (1948-67)
4.8 Современный период (после 1967)
5 Идеологические течения сионизма
5.1 Движение социалистического сионизма
5.2 Движение «ревизионистов»
5.3 Религиозный сионизм
5.4 Развитие сионистской идеи после 1948 года
5.4.1 Постсионизм
6 Отношение к сионизму
6.1 Сионизм и иудаизм
6.2 Солидарность с сионизмом среди неевреев
6.3 Критика и неприятие сионизма
6.4 В ООН
6.5 В СССР
6.6 В арабском и мусульманском мире
7 Роль сионизма в арабо-израильском конфликте
8 Примечания
9 Литература
10 Ссылки
Происхождение и значение термина
Слово «сионизм» является производным от топонима Сион (ивр. ‏צִיּוֹן‏‎ — Цион), при этом Земля Израиля (Эрец-Исраэль) нередко именовалась «дочерью Сиона», а еврейский народ — «сыновьями Сиона».

Со времени вавилонского пленения Сион стал для еврейского народа в диаспоре символом утраченной родины. В этом значении он часто упоминается в религиозных текстах и светской литературе: «При реках Вавилона, там сидели мы и плакали, когда вспоминали о Сионе» (Пс. 136:1)[6]; «Сион, неужто ты не спросишь о судьбах узников твоих…» (Иехуда Галеви).

Во второй половине XIX века эта же семантика топонима была использована в названии палестинофильского движения «Ховевей Цион».

Сам термин «сионизм» был введён в употребление одним из ранних теоретиков сионизма, лидером ортодоксально-религиозного движения «Агудат Исраэль» и идишизма Натаном Бирнбаумом[7]. Краткая еврейская энциклопедия утверждает, что впервые термин появился в 1890 году на страницах редактировавшегося Бирнбаумом журнала «Selbstemancipacion» (с мая 1893 года выходил с подзаголовком «Орган сионистов») как название «партии», которая, в противоположность чисто практической поселенческой программе «Ховевей Цион», стремилась бы обеспечить возвращение еврейского народа в Эрец-Исраэль политическими методами[2]. Однако, по мнению Вальтера Лакера, появление термина в печати в 1890—1891 годах происходило без каких-либо политических коннотаций. А в общепринятом смысле Бирнбаум впервые употребил этот термин 23 января 1892 года на дискуссионном собрании в Вене[8].

Тем не менее, до конца XIX века под сионизмом чаще имели в виду именно практическую деятельность, направленную на создание еврейских сельскохозяйственных поселений в Эрец-Исраэль.[2] В таком значении первоначально употреблял это слово Теодор Герцль. Лишь после Первого Сионистского конгресса, который принял Базельскую программу, соединившую «политический» и «практический» аспекты движения, с созданием Сионистской организации, в которую влилось большинство Ховевей Цион, термин приобрел современное значение.

В некоторых источниках сионизм оценивается как национально-освободительное движение еврейского народа в контексте европейских национально-освободительных движений XIX века.[9] В то же время, некоторые критики сионизма расценивают его как «форму расизма и расовой дискриминации».[10]

Ошибочное использование термина
Часто сионизмом ошибочно называют любое еврейское движение, имеющее национальный характер. Например, требование культурно-национальной автономии, проект создания еврейской автономии в Крыму, право на эмиграцию в другие страны, помимо Израиля, даже любую борьбу за равноправие евреев.

Термин «сионизм» используется также сторонниками конспирологической теории «жидо-масонского заговора» (см. Сионистское оккупационное правительство), которая носит антисемитский характер.

Также сионизм следует отличать от территориализма — стремления части евреев иметь своё государство вне зависимости от конкретного места нахождения. В то время как сионизм — это стремление евреев возродить своё государство именно на Земле Израиля[11].

Цели и идеология
Сионистское движение поставило своей целью решить «еврейскую проблему», рассматривая её как проблему национального меньшинства, беспомощного народа, уделом которого являются погромы и преследования, у которого нет собственного дома, которого всюду подвергают дискриминации, указывая на его чуждость. Сионизм пытался добиться решения этой проблемы путём возвращения евреев в «исторический дом» в стране Израиля. В сионизме имел место синтез целей: освобождения и единства, ибо цель состояла как в освобождении евреев из-под угнетающей их власти, так и в восстановлении единства евреев через собирание еврейских диаспор со всего мира на их Родине.[12]

13 тезисов сионизма
Вальтер Лакер выделяет 13 тезисов сионизма[13]:

Сионизм — это реакция на антисемитизм.
Антисемитизм в своей самой смертоносной форме достиг кульминации в Центральной Европе, где относительно малочисленные еврейские общины максимально ассимилировались.
Сионизм всегда считал ассимиляцию евреев главным врагом.
Сионисты получили свой шанс на успех после I мировой войны.
Сионизм возник намного позже других национальных движений, времени и ресурсов на реализацию целей было чрезвычайно мало.
Сионизм не имел ни денег, ни военной силы, ни политического влияния, в распоряжении сионистов были в основном моральные аргументы.
Еврейское государство возникло к тому времени, когда спасать погибающих в Европе евреев было уже поздно.
Вплоть до 1930-х годов сионистские лидеры не понимали чётко, в чём состоит конечная цель движения.
Арабо-еврейский конфликт был неизбежен, поскольку арабы не могли смириться с созданием еврейского государства.
С арабской точки зрения сионизм представлял агрессию, а еврейская иммиграция — вторжение.
Сионизм подвергается критике также со стороны еврейских ультраортодоксов, сторонников ассимиляции и крайне левых.
Основным источником слабости сионизма был тот факт, что условия для реализации сионистской мечты никогда не были благоприятными.
Основная цель сионизма была двойной: вернуть еврейское самоуважение и достоинство в глазах неевреев и восстановить еврейский национальный очаг для евреев, чтобы «жить как свободные люди на своей земле, спокойно умереть в своих собственных домах» (Герцль).

История Сионизма
Предпосылки к возникновению
Культурные предпосылки
Политические предпосылки
Сионизм возник в контексте массовой национальной эмансипации в Европе — самоопределения наций и национально-освободительной борьбы. При этом в Западной Европе эта эмансипация опиралась на государственность, а Восточной — на этничность. Как отмечает Михаил Членов, этнический национализм укрепился именно в Восточной и Центральной Европе на восток от Германии. И этническая форма самоидентификации проявилась в среде восточно-европейских ашкеназов[14].

Несмотря на массовую ассимиляцию евреев, особенно ярко проявившуюся c конца XVIII века в Западной Европе, в XIX веке во многих странах Европы усилились националистические и антисемитские настроения[15]. Помимо религиозного антисемитизма во второй половине XIX века появился расовый антисемитизм, который отрицал ассимиляцию и концентрировался на этническом происхождении, а не на принадлежности к иудаизму.

Одним из проявлений этой тенденции стало так называемое дело Дрейфуса — ложное обвинение еврейского офицера французской армии в шпионаже. В России с 1821 года начались еврейские погромы. Сионизм во многом возник как реакция на антисемитские тенденции в европейской политике[16]. Социальной опорой сионизма была средняя и мелкая буржуазия, именно указанный слой подвергался наряду с трудящимися евреями, наибольшей дискриминации, страдал от антисемитизма.[17]

Предтечи сионизма
Стремление евреев в Сион
Среди евреев, живших в диаспоре, всегда было распространено сильное стремление возвратиться к Сиону. Сион, Земля Израиля и Иерусалим присутствовали в еврейской культуре и традиционных ритуалах как символы Родины. Это стремление проявилось в том числе в появлении множества мессий: от Давида Алроя до Шабтая Цви[18].

С XII века на фоне преследования евреев в христианских странах возникло течение возвращения на древнюю Родину. В 1492 году этот поток пополнился еврейскими изгнанниками из Испании, которые основали еврейскую общину в городе Цфат. В течение средних веков крупные еврейские общины были в Иерусалиме и Цфате, меньшие — в Наблусе (Шхеме) и Хевроне[19].

В начале XVIII века была предпринята одна из самых значительных попыток репатриации из Европы и обновления еврейского национально-религиозного центра в Иерусалиме. Во главе этого движения стоял рабби Иехуда Хасид, прибывший в Иерусалим в 1700 году во главе около тысячи своих последователей из различных стран Европы. До их прибытия иерусалимская община насчитывала 1200 человек, в том числе 200 ашкеназов. Сам Иехуда Хасид, прибыв в страну, вскоре умер. Между его последователями и задолжавшей арабам ашкеназийской общиной Иерусалима возникли трения, а арабы-заимодавцы сожгли ашкеназийскую синагогу (1720) и изгнали евреев-ашкеназов из города. Долгое время после этих событий евреи, прибывавшие из Европы, селились главным образом в Хевроне, Цфате и Тверии[20].

В XVIII—XIX веках было множество разных публикаций с идеей возврата евреям исторической родины. Такие идеи обнародовали французский император Наполеон Бонапарт, русский декабрист Павел Пестель, голландский принц Карл де Линь и многие другие[18].

К 1880 году население Палестины достигло 450 тыс. человек, из которых 24 тыс. составляли евреи. В Иерусалиме евреи составляли более половины всего 25-тысячного населения. в Цфате жили 4 тыс. евреев, в Тверии — 2,5 тыс., Яффе — 1 тыс., в Хевроне 800 человек и в Хайфе — 300. Иерусалим стал крупнейшим городом в стране[20]. Палестина в этот период была отсталой османской провинцией даже без отдельного административного статуса. Она пребывала в состоянии полного упадка, что делало эмиграцию туда малопривлекательной для европейских евреев[21].

Шабтай Цви, также известный как Амира, или Мехмет Эфенди (ивр. ‏שַׁבְּתַי צְבִי‏‎, по другой транскрипции Саббатей Цеви, Саббатай Цви; 1 августа 1626, Смирна, Анатолия, Османская империя — 30 сентября 1676, Дульчиньо, Румелия, Османская империя) — каббалист, один из самых известных еврейских лжемессий; лидер массового движения XVII века, охватившего многие еврейские общины и получившего его имя — саббатианства, еретического направления иудаизма. Мессианское движение почти прекратилось, когда он неожиданно принял ислам. Считается, что родился и умер в один день 9 ава — день скорби по поводу разрушения Храма.

Содержание [скрыть]
1 Биография
1.1 Ранние годы
1.2 Смирна
1.3 Встреча с Натаном из Газы
1.4 Подъём мессианского движения
1.5 Смирна, 1665
1.6 Арест и пребывание в крепости Абидос
1.7 Нехемия Когэн
1.8 Принятие ислама
1.9 Последние годы. Посмертная судьба его учения
1.10 Влияние Шабтая Цви на еврейские общины
2 Особенности учения Шабтая Цви
3 См. также
4 Примечания
5 Литература
5.1 На русском языке
5.2 На английском языке
5.3 На турецком языке
6 Ссылки
Биография[править | править вики-текст]
Ранние годы[править | править вики-текст]
Шабтай Цви родился в субботу 9 ава (1 августа) 1626 года в Измире (Смирне). Его семья переселилась в Измир из города Патрас на территории современной Греции. Семья Шабтая не относилась ни к сефардским, ни к ашкеназийским евреям, а принадлежала к небольшой группе византийских евреев, живших в Греции со времён вавилонского изгнания. Отец Мордехай был торговцем птицей и обладал обширными связями по всей Европе. Два брата избрали карьеру коммерсантов. Шабтай Цви получил хорошее религиозное образование у крупнейших раввинов Измира. Учителем его был каббалист и раввин Иосеф Эскапа. В 16 лет начал вести аскетический образ жизни и изучать книгу Зогар и традицию Лурианской каббалы.[1]

Смирна[править | править вики-текст]
В юности он собрал вокруг себя кружок молодёжи, они вместе изучали Талмуд и каббалу, занимались молитвами и медитациями, ходили купаться в море[2].

К 20 годам он успел уже дважды побывать женатым, но оба брака практически сразу же прекращались, из-за его аскетизма нетронутые девушки возвращались к родителям.[1]

Этот период истории был тяжёлым для еврейского народа в связи с погромами Богдана Хмельницкого на Украине. Некоторые христиане тогда ожидали с волнением наступления апокалиптического (по версиям отдельных трактовщиков) 1666 года, который должен был ознаменовать наступление «пятой монархии» и переход власти Христовой в руки святых: евреи должны быть возвращены из изгнания и слиться с христианами в одной вере[3][4].

У юного Шабтая эти события вызывали всплеск самоизбранности и видения себя спасителем Израиля. В 1648 он объявил об этом в кругу своих приближённых, но не встретил особой поддержки. В результате скандала Шабтая изгнали из местной общины[2], он переселился в Салоники, но был изгнан и оттуда.

Встреча с Натаном из Газы[править | править вики-текст]
Отправившись в Константинополь, Шабтай сблизился с проповедником Авраамом Яхини, который начал пророчествовать о близком пришествии Мессии. Ему удалось получить поручение, с которым он направился в Египет через всю страну.

Расстройство, которое переживал Шабтай Цви, напоминало маниакально-депрессивный психоз — у него практически в течение всей жизни чередовались состояния глубокой депрессии с возвышенно-экзальтированным состоянием. Он тяжело переживал депрессивные периоды и искал лечения. Однако во время экзальтации он оказывал очень большое воздействие на окружающих, которым частично передавалось «пророческое» видение реальности. Последователи Шабтая Цви называли периоды воодушевления «великим озарением», а депрессивные настроения — «падением» или «сокрытием Божественного Лика»[1].

Шабтай Цви ездил по еврейским общинам Османской империи, пока не попал в Египет, где был хорошо принят местной общиной. Тут он женился на беженке из Польши, принявшей имя Сара. Она узнала о мессии, якобы из видения, и пришла к нему через всю Европу, из Амстердама в Ливорно. Цви, находившийся тогда в Каире, отправил за ней послов, которые привезли её в Каир[2]. Противники Шабтая Цви говорили, что она блудница. Шабтай Цви провёл над Сарой церемонию очищения. Она стала его верной соратницей на долгие годы.

Затем Шабтай Цви попал в Газу, где встретил Натана из Газы, молодого раввина, прославившегося исцелением душевных недугов[5]. Натана тоже посещали видения, и после встречи с Шабтаем Цви он неожиданно уверовал в мессианское предназначение Шабтая Цви и заявил, что тот не нуждается в лечении. Натан стал идеологом саббатиан и много сделал для распространения учения и влияния их движения. Натан поддержал Шабтая Цви, усомнившегося в своей избранности, убеждал его принять великую роль, уготованную судьбой. Натан разослал послания всем еврейским общинам о своём откровении и призвал всех встать под знамя новоявленного мессии[5][6].

31 мая 1665 (17 сивана 5425) в Газе Шабтай Цви публично провозгласил себя Мессией[7].

Подъём мессианского движения[править | править вики-текст]
Весть о появлении мессии, распространившаяся благодаря деятельности Натана, вызвала волнения в еврейских общинах по всему тогдашнему миру. Были распространены десятки тысяч воззваний с восхвалением Шабтая, где заявлялось, что Мессия готовится к возвращению в Сион.

Натан остался в Газе, а Шабтай, взяв в сопровождение двенадцать учеников, с триумфом въехал в Иерусалим, где был с восторгом встречен еврейским населением. Однако иерусалимские раввины отнеслись к Шабтаю Цви с недоверием. Помимо всего прочего они пожаловались османским властям, что Шабтай агитировал против султана и ислама, и добились изгнания его из города[2].

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 6 сентября 2016; проверки требуют 2 правки.
Годы
1661 · 1662 · 1663 · 1664 — 1665 — 1666 · 1667 · 1668 · 1669
Десятилетия
1640-е · 1650-е — 1660-е — 1670-е · 1680-е
Века
XVI век — XVII век — XVIII век
2-е тысячелетие
XV век — XVI век — XVII век — XVIII век — XIX век
1590-е 1590 1591 1592 1593 1594 1595 1596 1597 1598 1599
1600-е 1600 1601 1602 1603 1604 1605 1606 1607 1608 1609
1610-е 1610 1611 1612 1613 1614 1615 1616 1617 1618 1619
1620-е 1620 1621 1622 1623 1624 1625 1626 1627 1628 1629
1630-е 1630 1631 1632 1633 1634 1635 1636 1637 1638 1639
1640-е 1640 1641 1642 1643 1644 1645 1646 1647 1648 1649
1650-е 1650 1651 1652 1653 1654 1655 1656 1657 1658 1659
1660-е 1660 1661 1662 1663 1664 1665 1666 1667 1668 1669
1670-е 1670 1671 1672 1673 1674 1675 1676 1677 1678 1679
1680-е 1680 1681 1682 1683 1684 1685 1686 1687 1688 1689
1690-е 1690 1691 1692 1693 1694 1695 1696 1697 1698 1699
1700-е 1700 1701 1702 1703 1704 1705 1706 1707 1708 1709
Хронологическая таблица
1665 год в других календарях
Григорианский календарь 1665
MDCLXV
Юлианский календарь 1664—1665 (с 11 января)
Юлианский календарь
с византийской эрой 7173—7174 (с 11 сентября)
От основания Рима 2417—2418 (с 1 мая)
Еврейский календарь
5425—5426
ה'תכ"ה — ה'תכ"ו
Исламский календарь 1075—1076
Древнеармянский календарь 4157—4158 (с 11 августа)
Армянский церковный календарь 1114
ԹՎ ՌՃԺԴ
Китайский календарь 4361—4362
甲辰 — 乙巳
зелёный дракон — зелёная змея
Эфиопский календарь 1657 — 1658
Древнеиндийский календарь
- Викрам-самват 1721—1722
- Шака самват 1587—1588
- Кали-юга 4766—4767
Иранский календарь 1043—1044
Буддийский календарь 2208
1665 (тысяча шестьсот шестьдесят пятый) год по григорианскому календарю — невисокосный год, начинающийся в четверг. Это 1665 год нашей эры, 665 год 2 тысячелетия, 65 год XVII века, 5 год 7-го десятилетия XVII века, 6 год 1660-х годов.

Содержание [скрыть]
1 События
1.1 Наука, техника, технология
2 Родились
3 Скончались
4 См. также
События[править | править вики-текст]
Признание Испанией независимости Португалии.
Разгром польского войска калмыцкой конницей битве под Белой Церковью.
Эпидемия бубонной чумы прокатилась по Лондону в 1664—1665 годах, унеся жизни более 20 % населения города.
1665—1667 — Англо-голландская война. Неудачи англичан.
«Королевский закон» в Дании, превративший страну в абсолютную монархию.
1665—1683 — Генеральный контролер финансов Франции Жан Батист Кольбер (1619—1683).
Франция потребовала от Испании взамен неуплаченного приданого Южные Нидерланды.
1665—1700 — Король Испании Карл II.
Папа созвал генеральный капитул доминиканцев, где были выработаны положения против пробабилизма.
Русский посол Бубенной вёл в Урге переговоры о переходе монголов в подданство России.
Царь Конго Антонио I издал манифест об освобождении страны от португальцев и обратился к религии предков.
Первая экспедиции Кариньян-Сальерского полка в земли мохок.
1665—1666 — Великая эпидемия чумы в Лондоне
Наука, техника, технология[править | править вики-текст]
Открытие клеточного строения растений Робертом Гуком.
В Париже выходит первый номер «Журналь де Саван» — первого научного журнала Европы.
Ян Гевелий открыл Шаровое скопление M22
Родились[править | править вики-текст]

Гук, Роберт
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка.
Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии.
Роберт Гук
Robert Hooke
14 Robert Hooke. Pencil Drawing.jpg
Портрет Роберта Гука, современная реконструкция по описаниям его коллег, 2006 год
Дата рождения:
18 июля 1635[1]
Место рождения:
Фрешуотер, остров Уайт, Англия
Дата смерти:
3 марта 1703[1] (67 лет)
Место смерти:
Лондон, Англия
Страна:
Flag of England.svg Королевство Англия
Научная сфера:
механика, физика, химия, биология
Место работы:
Лондонское королевское общество
Альма-матер:
Крайст-Чёрч, Оксфорд
Известен как:
закон Гука
микроскопия
первым использовал термин клетка
Подпись:
Подпись
Commons-logo.svg Роберт Гук на Викискладе
У этого термина существуют и другие значения, см. Гук.
Роберт Гук (англ. Robert Hooke; Роберт Хук, 18 (28) июля 1635, остров Уайт, Англия — 3 марта 1703, в Лондоне) — английский естествоиспытатель, учёный-энциклопедист. Гука смело можно назвать одним из отцов физики, в особенности экспериментальной, но и во многих других науках ему принадлежат зачастую одни из первых основополагающих работ и множество открытий.

Содержание [скрыть]
1 Биография
2 Открытия
3 Изобретения
4 Другие достижения
5 Сочинения
6 Гук или ван Гельмонт?
7 Память о Роберте Гуке
8 См. также
9 Примечания
10 Литература
11 Ссылки
Биография[править | править вики-текст]
Отец Гука подготавливал его первоначально к духовной деятельности, но ввиду слабого здоровья Роберта и проявляемой им способности к занятию механикой предназначил его к изучению часового мастерства. Впоследствии, однако, молодой Гук проявил интерес к научным занятиям и вследствие этого был отправлен в Вестминстерскую школу, где успешно изучал языки латинский, древнегреческий, иврит, но в особенности интересовался математикой и выказал большую способность к изобретениям по физике и химии. Способность его к занятиям физикой и химией была признана и оценена учёными Оксфордского университета, в котором он стал заниматься с 1653 года; он сначала стал помощником химика Виллиса, а потом известного Роберта Бойля.

C 1662 был куратором экспериментов при Лондонском Королевском обществе (с момента его создания).
В 1663 Королевское общество, признав полезность и важность его открытий, сделало его своим членом.
В 1677—1683 был секретарём этого общества.
С 1664 — профессор Лондонского университета (профессор геометрии в Gresham College).
В 1665 публикует «Микрографию»[2], где описаны его микроскопические и телескопические наблюдения, содержащую публикацию существенных открытий в биологии.
С 1667 Гук читает «Кутлеровские (Cutlerian or Cutler) лекции» по механике.
В течение своей 68-летней жизни Роберт Гук, несмотря на слабость здоровья, был неутомим в занятиях, сделал много научных открытий, изобретений и усовершенствований.

Более 350 лет назад он открыл клетку, женскую яйцеклетку и мужские сперматозоиды.

Открытия[править | править вики-текст]
К числу открытий Гука принадлежат:

открытие пропорциональности между упругими растяжениями, сжатиями и изгибами, и производящими их напряжениями (закон Гука),
правильная формулировка закона всемирного тяготения (приоритет Гука оспаривался Ньютоном, но, по-видимому, не в части формулировки — сила тяготения обратно пропорциональна квадрату расстояния; кроме того, Ньютон утверждал о независимом и более раннем открытии этой формулы, которую, однако, до открытия Гуком никому не сообщал),
открытие цветов тонких пленок (то есть, в конечном итоге, явления интерференции света),
идея о волнообразном распространении света (более или менее одновременно с Гюйгенсом), экспериментальное обоснование её открытой Гуком интерференцией света, волновая теория света,
гипотеза о поперечном характере световых волн,
открытия в акустике, например, демонстрация того, что высота звука определяется частотой колебаний,
теоретическое положение о сущности теплоты как движения частиц тела,
открытие постоянства температуры таяния льда и кипения воды,
закон Бойля (каков здесь вклад Гука, Бойля и его ученика Ричарда Таунли (Richard Townley) — не до конца ясно),
Живая клетка с помощью усовершенствованного им микроскопа. Гуку же принадлежит сам термин «клетка» — англ. cell.

Рисунки Луны и Плеяд из «Микрографии» Гука
и многое другое.

Первое из этих открытий, как утверждает он сам в своём сочинении «De potentia restitutiva», опубликованном в 1679, сделано им за 18 лет до этого времени, а в 1676 было помещено в другой его книге под видом анаграммы «ceiiinosssttuv», означающей «Ut tensio sic vis». По объяснению автора, вышесказанный закон пропорциональности применяется не только к металлам, но и к дереву, камням, рогу, костям, стеклу, шёлку, волосу и проч. В настоящее время этот закон Гука в обобщённом виде служит основанием математической теории упругости. Что касается до прочих его открытий, то в них он не имеет такого исключительного первенства; так, цвета тонких пленок в мыльных пузырях Бойль заметил за 9 лет ранее; но Гук, наблюдая цвета тонких пластинок гипса, подметил периодичность цветов в зависимости от толщины: постоянство температуры таяния льда он открыл не ранее членов флорентийской академии, но постоянство температуры кипения воды подмечено им ранее Ренальдини; идея о волнообразном распространении света высказана им позже Гримальди.

Идею же об универсальной силе тяготения, следуя Кеплеру, Гук имел с середины 1660-х годов, затем, ещё в недостаточно определённой форме, он выразил её в 1674 в трактате «Попытка доказательства движения Земли»[3], но уже в письме 6 января 1680 года Ньютону Гук впервые ясно формулирует закон всемирного тяготения и предлагает Ньютону, как математически более компетентному исследователю, строго математически обосновать его, показав связь с первым законом Кеплера для некруговых орбит (вполне вероятно, уже имея приближённое решение). С этого письма, насколько сейчас известно, начинается документальная история закона всемирного тяготения. Непосредственными предшественниками Гука называют Кеплера, Борелли и Буллиальда, хотя их взгляды достаточно далеки от ясной правильной формулировки. Ньютону также принадлежат некоторые работы по тяготению, предшествовавшие результатам Гука, однако большинство самых важных результатов, о которых позднее вспоминал Ньютон, во всяком случае не было им никому сообщено.

Арнольд, Владимир Игоревич
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Владимир Игоревич Арнольд
Vladimir Arnold-1.jpg
Дата рождения:
12 июня 1937[1][2][3][4][5]
Место рождения:
Одесса, Украинская ССР, СССР[1][8][9][10]
Дата смерти:
3 июня 2010[6][1][2][4][7] (72 года)
Место смерти:
Париж, Франция
Страна:
Flag of the Soviet Union.svg СССР[11][12][13]
Flag of Russia.svg Россия[14][15][16]
Научная сфера:
математика
Место работы:
Парижский университет
Учёная степень:
доктор физико-математических наук
Учёное звание:
академик РАН
Альма-матер:
МГУ (мехмат)
Научный руководитель:
А. Н. Колмогоров
Известные ученики:
Виктор Васильев
Александр Гивенталь
Награды и премии:
Орден «За заслуги перед Отечеством» IV степени
Ленинская премия — 1965 Государственная премия Российской Федерации — 2007 Премия Шао 10 Öre provmynt i guld ca 1882.jpg
Сайт:
mi.ras.ru/~arnold
Commons-logo.svg Владимир Игоревич Арнольд на Викискладе
В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Арнольд.
Владимир Игоревич Арнольд (12 июня 1937, Одесса — 3 июня 2010, Париж[17]) — советский и российский математик, автор работ в области топологии, теории дифференциальных уравнений, теории особенностей гладких отображений и теоретической механики. Один из крупнейших математиков XX века.

Содержание [скрыть]
1 Биография
2 Семья
3 Научная деятельность
4 Награды
5 Звания
6 Названы в честь него
7 Некоторые публикации
7.1 Научные статьи
7.2 Популярные статьи и интервью
7.3 Книги
8 Примечания
9 Литература
10 Ссылки
Биография[править | править вики-текст]
Учился в московской школе № 59. Окончил механико-математический факультет МГУ (1959), одногруппником был С. Н. Кружков.

Будучи ещё 20-летним учеником Андрея Николаевича Колмогорова в Московском государственном университете[18], в 1957 году Арнольд показал, что любая непрерывная функция нескольких переменных может быть представлена в виде комбинации конечного числа функций от двух переменных, тем самым решив тринадцатую проблему Гильберта.

В 1961 году в Институте прикладной математики АН СССР Арнольд защитил диссертацию на соискание учёной степени кандидата физико-математических наук[19], 11 июня 1963 года там же защитил докторскую диссертацию[20][21]. После этого Арнольд проработал в МГУ до 1987 года (в должности профессора с 1965 года), с 1986 года и до последних дней работал в Математическом институте им. В. А. Стеклова. В 1984 году избран членом-корреспондентом, а в 1990-м — действительным членом (академиком) Академии наук СССР (с 1991 года Российской академии наук).

Арнольд являлся одним из инициаторов выделения симплектической геометрии как отдельной дисциплины.

В. И. Арнольд известен своим ясным стилем изложения, искусно комбинирующим математическую строгость и физическую интуицию, а также простым и доходчивым стилем преподавания[22]. Его публикации представляют собой всегда свежий и обычно геометрический подход к традиционным разделам математики, таким, как например, решение обыкновенных дифференциальных уравнений. В. И. Арнольд оказал большое влияние на развитие новых областей математики, опубликовав немало учебников. Однако книги Арнольда критикуются за наличие теорий, включающих утверждения, основывающиеся только на интуитивном понимании, без предоставления данных, необходимых для их доказательства[23].

В. И. Арнольд являлся известным критиком существовавших в середине XX века попыток создать замкнутое изложение математики в строгой аксиоматической форме с высоким уровнем абстракции. Он был глубоко убеждён, что этот подход — известный в основном благодаря активности французской школы Николя Бурбаки — оказал негативное влияние на преподавание математики сначала во Франции, а затем и в других странах[24].

До последнего времени В. И. Арнольд работал в Математическом институте им. В. А. Стеклова в Москве и в Университете Париж-Дофин. По состоянию на 2009 год он имел наивысший индекс цитирования среди российских учёных[25]. Арнольду приписывается авторство многих[26] задач, в частности, задачи о мятом рубле[27].


Могила В. И. Арнольда на Новодевичьем кладбище Москвы.
Похоронен 15 июня 2010 года в Москве на Новодевичьем кладбище[28] рядом с академиком Виталием Гинзбургом.

Семья[править | править вики-текст]
Отец — математик и методист, доктор педагогических наук, член-корреспондент АПН РСФСР, профессор МГУ Игорь Владимирович Арнольд (1900—1948).
Дед по отцовской линии — экономист и статистик Владимир Фёдорович Арнольд (1872—1918), народник, автор работ «Опыт изучения крестьянских расходов по данным 50 описаний крестьянского хозяйства Херсонского уезда» (1898), «Общие черты агрономической техники и сельскохозяйственной экономики крестьянских хозяйств Херсонского уезда» (1902) и «Политико-экономические этюды» (1904).
В. И. Арнольд по отцовской линии — внучатый племянник писателя Б. С. Житкова (который был братом его бабушки, Веры Степановны Арнольд, урождённой Житковой).
Мать — искусствовед, сотрудница Пушкинского музея Нина Александровна Арнольд (урождённая Исакович, 1909—1986).
Дед по материнской линии — Александр Соломонович Исакович (расстрелян в 1938 году) — адвокат, научный сотрудник и заведующий учебной частью Одесского НИИ холодильной промышленности. Его сестра Лидия Соломоновна Исакович (1884—1962) была замужем за физиком Л. И. Мандельштамом.
В. И. Арнольд по материнской линии — племянник физиков Михаила Александровича Исаковича (1911—1982), заведующего теоретическим отделом Акустического института АН СССР, и Натальи Александровны Райской (урождённой Исакович, 1913—1988), редактора отдела физики Всесоюзной государственной библиотеки научной литературы; внучатый племянник физика Л. И. Мандельштама (брат бабушки В. И. Арнольда — Элеоноры (Леи) Исааковны Исакович, урождённой Мандельштам, 1886—1978).[29][30][31]
Брат — Дмитрий Игоревич Арнольд, физик.
Племянник — Виталий Дмитриевич Арнольд (1968—2017), математик, организатор математических олимпиад для школьников.
Научная деятельность[править | править вики-текст]
Заготовка раздела
Этот раздел не завершён.
Вы поможете проекту, исправив и дополнив его.
Соавтор теоремы Колмогорова — Арнольда — Мозера о стабильности интегрируемых гамильтоновых систем. Развивал математику (теория динамических систем, теория катастроф, топологию, алгебраическую геометрию), классическую механику и теорию сингулярностей.

В. И. Арнольд опубликовал более 400 статей и большое количество учебников и монографий. Более тридцати его книг были многократно переизданы и переведены на многие языки мира[21].

В. И. Арнольд — основатель большой научной школы, среди его учеников: И. А. Богаевский, Р. И. Богданов, А. Н. Варченко, В. А. Васильев, А. Б. Гивенталь, В. В. Горюнов, С. М. Гусейн-Заде, А. А. Давыдов, В. М. Закалюкин, М. Э. Казарян, А. Г. Кушниренко, С. К. Ландо, А. И. Нейштадт, Н. Н. Нехорошев, А. С. Пяртли, В. Д. Седых, А. Г. Хованский, А. Н. Шошитайшвили и многие другие[32].

Теория Колмогорова — Арнольда — Мозера
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Теория Колмогорова — Арнольда — Мозера, или теория КАМ — названная в честь её создателей, А. Н. Колмогорова, В. И. Арнольда и Ю. Мозера, ветвь теории динамических систем, изучающая малые возмущения почти периодической динамики в гамильтоновых системах и родственных им случаях — в частности, в динамике симплектических отображений. Её основная теорема, теорема Колмогорова — Арнольда — Мозера, утверждает сохранение, в определённом смысле, большинства инвариантных торов в фазовом пространстве при малом возмущении вполне интегрируемой гамильтоновой системы.

Одним из наиболее известных примеров, относящихся к области применимости теории КАМ, является вопрос об устойчивости Солнечной системы (поскольку описывающие её уравнения близки к уравнениям вполне интегрируемой системы).

Создание теории КАМ дало мощный толчок к развитию (применявшегося в ней) метода нормальных форм дифференциальных уравнений.

Литература[править | править вики-текст]
Ю. Мозер, «КАМ-теория и проблемы устойчивости», Ижевск, РХД, 2001.
В. И. Арнольд, В. В. Козлов, А. И. Нейштадт, Математические аспекты классической и небесной механики, Динамические системы — 3, Итоги науки и техн. Сер. Соврем. пробл. мат. Фундам. направления, 3, ВИНИТИ, М., 1985, 5-290.
Арнольд В. И. Малые знаменатели и проблема устойчивости движения в классической и небесной механике, Успехи математических наук, 1963, т. 18, с 85.
Колмогоров А. Н. О сохранении условнопериодических движений при малом изменении функции Гамильтона, Докл. АН СССР, 1954, т. 98 с. 572.
Moser J. On invariant curves of area-preversing mappings on an annulus. Nachr. Akad. Wiss. Goettingen Math. Phys. K1 I 1962.


Формула Это заготовка статьи по математике. Вы можете помочь проекту, дополнив её.

Динамическая система
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
(перенаправлено с «Динамические системы»)

Фазовая диаграмма странного аттрактора Лоренца — популярный пример нелинейной динамической системы. Изучением подобных систем занимается теория хаоса.
Динамическая система — множество элементов, для которого задана функциональная зависимость между временем и положением в фазовом пространстве каждого элемента системы. Данная математическая абстракция позволяет изучать и описывать эволюцию систем во времени.

Состояние динамической системы в любой момент времени описывается множеством вещественных чисел (или векторов), соответствующим определённой точке в пространстве состояний. Эволюция динамической системы определяется детерминированной функцией, то есть через заданный интервал времени система примет конкретное состояние, зависящее от текущего.

Содержание [скрыть]
1 Введение
2 Определение
3 Способы задания динамических систем
3.1 Фазовые потоки
3.2 Каскады
3.3 Примеры
4 Вопросы теории динамических систем
5 См. также
6 Примечания
7 Ссылки
Введение[править | править вики-текст]
Динамическая система представляет собой математическую модель некоторого объекта, процесса или явления.

Динамическая система также может быть представлена как система, обладающая состоянием. При таком подходе, динамическая система описывает (в целом) динамику некоторого процесса, а именно: процесс перехода системы из одного состояния в другое. Фазовое пространство системы — совокупность всех допустимых состояний динамической системы. Таким образом, динамическая система характеризуется своим начальным состоянием и законом, по которому система переходит из начального состояния в другое.

Различают системы с дискретным временем и системы с непрерывным временем.

В системах с дискретным временем, которые традиционно называются каскадами, поведение системы (или, что то же самое, траектория системы в фазовом пространстве) описывается последовательностью состояний. В системах с непрерывным временем, которые традиционно называются потоками, состояние системы определено для каждого момента времени на вещественной или комплексной оси. Каскады и потоки являются основным предметом рассмотрения в символической и топологической динамике.

Динамическая система (как с дискретным, так и с непрерывным временем) часто описывается автономной системой дифференциальных уравнений, заданной в некоторой области и удовлетворяющей там условиям теоремы существования и единственности решения дифференциального уравнения. Положениям равновесия динамической системы соответствуют особые точки дифференциального уравнения, а замкнутые фазовые кривые — его периодическим решениям.

Основное содержание теории динамических систем — это исследование кривых, определяемых дифференциальными уравнениями. Сюда входит разбиение фазового пространства на траектории и исследование предельного поведения этих траекторий: поиск и классификация положений равновесия, выделение притягивающих (аттракторы) и отталкивающих (репеллеры) множеств (многообразий). Важнейшие понятия теории динамических систем — устойчивость (способность системы сколь угодно долго оставаться около положения равновесия или на заданном многообразии) и грубость (сохранение свойств при малых изменениях структуры динамической системы; «грубая система — это такая, качественный характер движений которой не меняется при достаточно малом изменении параметров»[1]).

Привлечение вероятностно-статистических представлений в эргодической теории динамических систем приводит к понятию динамической системы с инвариантной мерой.

Современная теория динамических систем является собирательным названием для исследований, где широко используются и эффективным образом сочетаются методы из различных разделов математики: топологии и алгебры, алгебраической геометрии и теории меры, теории дифференциальных форм, теории особенностей и катастроф.

Методы теории динамических систем востребованы в других разделах естествознания, таких как неравновесная термодинамика, теория динамического хаоса, синергетика.

Математика
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
У этого термина существуют и другие значения, см. Математика (значения).

Евклид. Деталь «Афинской школы» Рафаэля
Математика (др.-греч. μᾰθημᾰτικά[1] < др.-греч. μάθημα — изучение, наука) — наука о структурах, порядке и отношениях, исторически сложившаяся на основе операций подсчёта, измерения и описания формы объектов[2]. Математические объекты создаются путём идеализации свойств реальных или других математических объектов и записи этих свойств на формальном языке. Математика не относится к естественным наукам, но широко используется в них как для точной формулировки их содержания, так и для получения новых результатов[3]. Математика — фундаментальная наука, предоставляющая (общие) языковые средства другим наукам; тем самым она выявляет их структурную взаимосвязь и способствует нахождению самых общих законов природы[4].

Содержание [скрыть]
1 Основные сведения
2 Этимология
3 Определения
4 Разделы математики
5 Обозначения
6 Краткая история
7 Философия математики
7.1 Цели и методы
7.2 Основания
7.2.1 Теоретико-множественный подход
7.2.2 Логицизм
7.2.3 Формализм
7.2.4 Интуиционизм
7.2.5 Конструктивная математика
8 Основные темы
8.1 Числа
8.2 Преобразования
8.3 Структуры
8.4 Пространственные отношения
8.5 Дискретная математика
9 Коды в системах классификации знаний
10 Онлайновые сервисы
11 Программное обеспечение
12 См. также
13 Примечания
14 Литература
15 Ссылки
Основные сведения[править | править вики-текст]
Идеализированные свойства исследуемых объектов либо формулируются в виде аксиом, либо перечисляются в определении соответствующих математических объектов. Затем по строгим правилам логического вывода из этих свойств выводятся другие истинные свойства (теоремы). Эта теория в совокупности образует математическую модель исследуемого объекта. Таким образом, первоначально, исходя из пространственных и количественных соотношений, математика получает более абстрактные соотношения, изучение которых также является предметом современной математики[5].

Традиционно математика делится на теоретическую, выполняющую углублённый анализ внутриматематических структур, и прикладную, предоставляющую свои модели другим наукам и инженерным дисциплинам, причём некоторые из них занимают пограничное с математикой положение. В частности, формальная логика может рассматриваться и как часть философских наук, и как часть математических наук; механика — и физика, и математика; информатика, компьютерные технологии и алгоритмика относятся как к инженерии, так и к математическим наукам и т. д. В литературе было предложено много различных определений математики.

Этимология[править | править вики-текст]
Слово «математика» произошло от др.-греч. μάθημα, что означает изучение, знание, наука, и др.-греч. μαθηματικός, первоначально означающего восприимчивый, успевающий[6], позднее относящийся к изучению, впоследствии относящийся к математике. В частности, μαθηματικὴ τέχνη, на латыни ars mathematica, означает искусство математики. Термин др.-греч. μᾰθημᾰτικά в современном значении этого слова «математика» встречается уже в трудах Аристотеля (IV век до н. э.). По мнению Фасмера в русский язык слово пришло либо через польск. matematyka, либо через лат. mathematica[7].

В текстах на русском языке слово «математика» или «маѳематика» встречается, по крайней мере, с XVII века, например, у Николая Спафария в «Книге избранной вкратце о девяти мусах и о седмих свободных художествах» (1672 год)[8]

Определения[править | править вики-текст]
Одно из первых определений предмета математики дал Декарт[9]:

К области математики относятся только те науки, в которых рассматривается либо порядок, либо мера, и совершенно не существенно, будут ли это числа, фигуры, звёзды, звуки или что-нибудь другое, в чём отыскивается эта мера. Таким образом, должна существовать некая общая наука, объясняющая всё относящееся к порядку и мере, не входя в исследование никаких частных предметов, и эта наука должна называться не иностранным, но старым, уже вошедшим в употребление именем Всеобщей математики.

В советское время классическим считалось определение из БСЭ[10], данное А. Н. Колмогоровым:

Математика… наука о количественных отношениях и пространственных формах действительного мира.

Это определение Энгельса[11]; правда, далее Колмогоров поясняет, что все использованные термины надо понимать в самом расширенном и абстрактном смысле.

Формулировка Бурбаки[12]:

Сущность математики… представляется теперь как учение об отношениях между объектами, о которых ничего не известно, кроме описывающих их некоторых свойств, — именно тех, которые в качестве аксиом положены в основание теории… Математика есть набор абстрактных форм — математических структур.

Герман Вейль пессимистически оценил возможность дать общепринятое определение предмета математики:

Вопрос об основаниях математики и о том, что представляет собой в конечном счёте математика, остаётся открытым. Мы не знаем какого-то направления, которое позволит, в конце концов, найти окончательный ответ на этот вопрос, и можно ли вообще ожидать, что подобный «окончательный» ответ будет когда-нибудь получен и признан всеми математиками.

«Математизирование» может остаться одним из проявлений творческой деятельности человека, подобно музицированию или литературному творчеству, ярким и самобытным, но прогнозирование его исторических судеб не поддаётся рационализации и не может быть объективным[13].

Разделы математики[править | править вики-текст]
Основная статья: Разделы математики
1. Математика как учебная дисциплина подразделяется в Российской Федерации на элементарную математику, изучаемую в средней школе и образованную дисциплинами:

арифметика,
элементарная алгебра
элементарная геометрия: планиметрия и стереометрия
теория элементарных функций и элементы анализа
и высшую математику, изучаемую на нематематических специальностях вузов. Дисциплины, входящие в состав высшей математики, варьируются в зависимости от специальности.

Программа обучения по специальности математика[14] образована следующими учебными дисциплинами:

Математический анализ
Алгебра
Аналитическая геометрия
Линейная алгебра и геометрия
Дискретная математика
Математическая логика
Дифференциальные уравнения
Дифференциальная геометрия
Топология
Функциональный анализ и интегральные уравнения
Теория функций комплексного переменного
Уравнения в частных производных (вместо этого курса физикам читаются Методы математической физики)
Теория вероятностей
Математическая статистика
Теория случайных процессов
Вариационное исчисление и методы оптимизации
Методы вычислений, то есть численные методы
Теория чисел
2. Математика как специальность научных работников Министерством образования и науки Российской Федерации[15] подразделяется на специальности:

Вещественный, комплексный и функциональный анализ
Дифференциальные уравнения, динамические системы и оптимальное управление
Математическая физика
Геометрия и топология
Теория вероятностей и математическая статистика
Математическая логика, алгебра и теория чисел
Вычислительная математика
Дискретная математика и математическая кибернетика
3. Для систематизации научных работ используется раздел «Математика»[16] универсальной десятичной классификации (УДК).

4. Американское математическое общество (AMS) выработало свой стандарт для классификации разделов математики. Он называется Mathematics Subject Classification. Этот стандарт периодически обновляется. Текущая версия — это MSC 2010. Предыдущая версия — MSC 2000.

Математическая статистика
[править | править вики-текст]Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Стабильная версия была проверена 19 декабря 2016. Имеются непроверенные изменения в шаблонах или файлах.
Математическая статистика — наука, разрабатывающая математические методы систематизации и использования статистических данных для научных и практических выводов.

Во многих своих разделах математическая статистика опирается на теорию вероятностей, дающую возможность оценить надёжность и точность выводов, делаемых на основании ограниченного статистического материала (напр., оценить необходимый объём выборки для получения результатов требуемой точности при выборочном обследовании).

Содержание [скрыть]
1 Предмет и методы
2 См. также
3 Примечания
4 Литература
5 Ссылки
Предмет и методы[править | править вики-текст]
Математическая статистика — раздел математики, разрабатывающий методы регистрации, описания и анализа данных наблюдений и экспериментов с целью построения вероятностных моделей массовых случайных явлений[1]. В зависимости от математической природы конкретных результатов наблюдений статистика математическая делится на статистику чисел, многомерный статистический анализ, анализ функций (процессов) и временных рядов, статистику объектов нечисловой природы.

Выделяют описательную статистику, теорию оценивания и теорию проверки гипотез. Описательная статистика есть совокупность эмпирических методов, используемых для визуализации и интерпретации данных (расчет выборочных характеристик, таблицы, диаграммы, графики и т. д.), как правило, не требующих предположений о вероятностной природе данных. Некоторые методы описательной статистики предполагают использование возможностей современных компьютеров. К ним относятся, в частности, кластерный анализ, нацеленный на выделение групп объектов, похожих друг на друга, и многомерное шкалирование, позволяющее наглядно представить объекты на плоскости.

Методы оценивания и проверки гипотез опираются на вероятностные модели происхождения данных. Эти модели делятся на параметрические и непараметрические. В параметрических моделях предполагается, что характеристики изучаемых объектов описываются посредством распределений, зависящих от (одного или нескольких) числовых параметров. Непараметрические модели не связаны со спецификацией параметрического семейства для распределения изучаемых характеристик. В математической статистике оценивают параметры и функции от них, представляющие важные характеристики распределений (например, математическое ожидание, медиана, стандартное отклонение, квантили и др.), плотности и функции распределения и пр. Используют точечные и интервальные оценки.

Большой раздел современной математической статистики — статистический последовательный анализ, фундаментальный вклад в создание и развитие которого внес А. Вальд во время Второй мировой войны. В отличие от традиционных (непоследовательных) методов статистического анализа, основанных на случайной выборке фиксированного объема, в последовательном анализе допускается формирование массива наблюдений по одному (или, более общим образом, группами), при этом решение об проведении следующего наблюдения (группы наблюдений) принимается на основе уже накопленного массива наблюдений. Ввиду этого, теория последовательного статистического анализа тесно связана с теорией оптимальной остановки.

В математической статистике есть общая теория проверки гипотез и большое число методов, посвящённых проверке конкретных гипотез. Рассматривают гипотезы о значениях параметров и характеристик, о проверке однородности (то есть о совпадении характеристик или функций распределения в двух выборках), о согласии эмпирической функции распределения с заданной функцией распределения или с параметрическим семейством таких функций, о симметрии распределения и др.

Большое значение имеет раздел математической статистики, связанный с проведением выборочных обследований, со свойствами различных схем организации выборок и построением адекватных методов оценивания и проверки гипотез.

Задачи восстановления зависимостей активно изучаются более 200 лет, с момента разработки К. Гауссом в 1794 г. метода наименьших квадратов.

Разработка методов аппроксимации данных и сокращения размерности описания была начата более 100 лет назад, когда К. Пирсон создал метод главных компонент. Позднее были разработаны факторный анализ[2] и многочисленные нелинейные обобщения[3].

Различные методы построения (кластер-анализ), анализа и использования (дискриминантный анализ) классификаций (типологий) именуют также методами распознавания образов (с учителем и без), автоматической классификации и др.

В настоящее время компьютеры играют большую роль в математической статистике. Они используются как для расчётов, так и для имитационного моделирования (в частности, в методах размножения выборок и при изучении пригодности асимптотических результатов).

См. также[править | править вики-текст]
Прикладная статистика
Статистические методы
Статистическая оценка
Теория вероятностей
Теория принятия решений
Факторный анализ
Эконометрика
Примечания[править | править вики-текст]
↑ Вероятностные разделы математики / Под ред. Ю. Д. Максимова. — Спб.: «Иван Фёдоров», 2001. — С. 400. — 592 с. — ISBN 5-81940-050-X.
↑ Харман Г., Современный факторный анализ. — М.: Статистика, 1972. — 486 с.
↑ Gorban A. N., Kegl B., Wunsch D., Zinovyev A. Y. (Eds.), Principal Manifolds for Data Visualisation and Dimension Reduction, Series: Lecture Notes in Computational Science and Engineering 58, Springer, Berlin — Heidelberg — New York, 2007, XXIV, 340 p. 82 illus. ISBN 978-3-540-73749-0 (а также онлайн).
Литература[править | править вики-текст]
Вероятность и математическая статистика. Энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Прохоров. — М.: Изд-во «Большая Российская Энциклопедия», 1999.
Вальд А. Последовательный анализ, пер. с англ.- М.: Физматгиз, 1960.
Ширяев В. Д. Статистический последовательный анализ. Оптимальные правила остановки — М.: Наука, 1976
Остапенко Р.И. Математические основы психологии : учебно-методическое пособие для студентов и аспирантов психологических и педагогических специальностей вузов / Р.И.Остапенко. - Воронеж: ВГПУ, 2010. - 76с.: ил. - ISBN 978-5-88519-680-2

С Саньком договорились. Временное перемирие. Деанон будет при первом же его косяке. Все свободны

>>151082696
>свободны
Что?

>>151082696
Врачуй хуй, целительница.

>>151082749
Завидуешь?

>>151082696
И нахуй нам какой-то рандом кун? Ты ебанутая? Правильно он тебя бросил, манипуляторшу дешевую.

>>151081594 (OP)
вот поэтому селедки и выбирают Иванов, которым похуй на селедок и которые не заакатывают истерик

>>151081594 (OP)
Оп и есть поехавшая